Борис Петрович [31.VII (13.VIII) 1901, с. Лозова Павлів-ка, тепер м. Брянка Ворошиловгр. обл.— 28. V 1982, Москва] — рос. рад. актор, нар. арт. СРСР (з 1950), Герой Соціалістичної Праці (1975). Член КПРС з 1945. У 1926 закінчив Ленінгр. ін-т сценічного мистецтва. Працював у театрах Ленінграда, з 1945 —у Москві: Центр. студії кіноактора, Театрі ім. О. С. Пушкіна (1950—65), Театрі імені М. В. Гоголя (з 1966). Ролі в театрі: Лебедєв ("Іванов" Чехова), Микола Задорожний ("Украдене щастя" Франка) та ін. В кіно — з 1928. В трилогії про Максима ("Юність Максима", "Повернення Максима", "Виборзька сторона") зіграв гол. роль. Грав у фільмах "Учитель", "Чапаєв", "Людина з рушницею", "Олександр Пархоменко", "Глинка", "Партизани в степах України", "Фронт", "Киянка" та ін. Нагороджений 3 орденами Леніна, ін. орденами, медалями. Держ. премія СРСР, 1941, 1947, 1949, 1952.
Тв.: Рассказы о творческом пути. М., 1965; Про нас, про актёров. М., 1970; ...Азорские острова. М., 1982.
Б. І. Москаленко.
