Олександра Іванівна [1817, с. Псьолівка, тепер с. Псільське Великобагачанського р-ну Полтав. обл.— 15 (27).Х 1887, Москва] — укр. поетеса. Сестра Г. Псьол. У 30—40-х pp. жила в Яготині в родині М. Рєпніна-Волконського, де 1843—44 зустрічалася з Шевченком. Пізніше разом з В. Рєпніною жила в Одесі (1848—55) і в Москві (1855—87). Вся її творчість зв'язана з Шевченком. Листувалася з поетом і підтримувала йото, коли він був на засланні. Т. Шевченко позитивно оцінив один з її ранніх віршів "Свячена вода". Поетичний цикл П. "Три сльози дівочі" ("Заплакала Україна", "Ой, коли б я голос соловейка мала", "Віє вітер над Києвом") був відгуком на розправу над учасниками Кирило-Мефодіївського товариства. Ці вірші надруковано (без підпису) в альманасі "Хата". Твір П. "До сестри" помилково приписували Т. Шевченкові, і він увійшов до кількох видань "Кобзаря".
Тв.: [Вірші]. В кн.: Тридцять українських поетес. К., 1968.
Л. І. Міщенко.
