Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Х-харк arrow ХАКАСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ
   

ХАКАСЬКА АВТОНОМНА ОБЛАСТЬ

Хакасія — у складі Краснояр. краю РРФСР. Утворена 20.Х 1930. Площа 61,9 тис. км2. Нас. 523 тис. чол. (на 1.І 1983). Поділяється на 8 районів, має 5 міст та 17 с-щ міськ. типу. Центр — м. Абакан.

Природа. X. розташована на Пд. Східного Сибіру. На заході — схили Кузнецького Алатау (вис. до 2178 м, г. Верхній Зуб), на Пд. Зх. — Абаканського хр., на Пд.— схили Зх. Саяну (вис. до 2930 м, г. Харахаш). На Сх. в межах X.— частини Мінусінської та Чулимо-Єнісейської улоговин. Корисні копалини: кам. вугілля, залізна руда, мідь, молібден, вольфрам та ін. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня —19, —21° (в улоговинах) та —15, —17° (у передгір'ях), липня відповідно +18, +20° та +17, + 18°. Опадів 300—700 мм на рік. Гол. ріки — Єнісей з прит. Абакан, а також Том, Чорний Іюс та Білий Іюс (прит. Обі), Красноярське та Саяно-Шушенське водосховища. Степова рослинність на пд. чорноземах, у передгір'ях — опідзолені і вилуговані грунти, рослинність лісостепова. В горах — гірсько-лісові й дерново-підзолисті грунти під хвойними й листяними лісами, на вершинах — гірська тундра, місцями субальп. та альп. луки.

Населення. В області живуть хакаси (11,4 %; тут і нижче перепис, 1979), росіяни (79,5 %), українці (2 %), татари, мордва та ін. Пересічна густота населення — 8,5 чол. на 1 км2 (1983). Міське нас. становить 72 % (1983). Великі міста: Абакан, Черногорськ.

Історія. Тер. сучас. X. було заселено з часів палеоліту. На кін. 17 ст. у племен, які населяли X., виникли ранньофеод. князівства. В 17 — на поч. 18 ст. князівства і групи племен (предки сучас. хакасів) добровільно ввійшли до складу Рос. д-ви. Це прогресивно вплинуло на розвиток їхньої економіки і культури. З серед. 19 ст. на тер. X. почали зароджуватися капіталістичні відносини. Рад. владу в Мінусінському повіті Єнісейської губ. (в ньому проживала осн. частина хакасів) встановлено в листопаді 1917. На тер. X. боротьба проти білогвардійсько-байських банд тривала до 1923. В кін. 1923 було утворено Хакас. нац. повіт. 1925 його перетворено на округ. 20.Х 1930 утворено Хакас. а. о. За роки довоєнних п'ятирічок у X. було ліквідовано економічну відсталість, створено місц. пром-сть, колективізовано с. г. (до 1934), здійснено культур. революцію. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 19 тис. воїнів з X. нагороджено орденами і медалями, 20 чол. удостоєно звання Героя Рад. Союзу. В післявоєнний період область досягла нових успіхів у соціалістичному будівництві. X. нагороджено орденами Леніна (1967), Дружби народів (1972).

Народне господарство. Провідні галузі пром-сті X. — гірничодобувна, лісова, деревообр., будівельних матеріалів та легка. Електроенергетика базується на місцевому вугіллі, діє Саяно-Шушенська ГЕС на р. Єнісеї. Гірничодобувна пром-сть представлена видобуванням кам. вугілля в Мінусінському вугільному басейні (Черногорський та Ізихський вуг. розрізи), заліз. руди (Абаканський рудник поблизу м. Абаза, Тейське родовище біля с-ща Вершина Теї), видобуванням та збагаченням кольорових металів. Лісова пром-сть зосереджена у верхів'ях Чулиму й Абакану, деревообр. — в с-щах Бельтирському та Усть-Абакані, в м. Абазі (лісопереробні комбінати). Гідролізний з-д у с-щі Усть-Абакані. Підприємства пром-сті буд. матеріалів виробляють залізобетонні конструкції та деталі, буд. цеглу. Каменеобр. комбінат "Саянмармур" у м. Саяногорську. Значного розвитку набула легка пром-сть — трикотажна та взут. (ф-ки: трикотажна "Хакасія", та взут. "Саяни" в Абакані, комбінат штучних шкір у Черногорську). Діє камвольно-суконний комбінат у Черногорську (один з найбільших у X.). Харч. пром-сть пов'язана з первинною обробкою с.-г. сировини. В X. розвивається Саянський тер.-виробничий комплекс. X.—важливий район по вирощуванню зернових культур у Сх. Сибіру. Вирощують також картоплю, овочі, кормові культури. Діє Койбальська зрошувальна система. Провідна галузь тваринництва — вівчарство. Розводять велику рогату худобу, свиней. Бджільництво. Звірівництво. Осн. види транспорту — залізничний (залізничні лінії Ачинськ — Абакан з відгалуженням на Черногорськ, Тайшет — Абакан — Новокузнецьк — Магнітогорськ з відгалуженнями на міста Абаза та Саяногорськ), річковий (судноплавство по Єнісею) та автомоб. (Усинський та Абазинський тракти та інші автомобільні шляхи). В Абакані — аеропорт.

Культура. До встановлення Рад. влади на тер. нинішньої X. а. о. було 17 поч. шкіл, серед. спец. навч. закладів не було. За даними перепису 1926, серед корінного населення письменних чоловіків було 16 %, жінок —

6,5 % . У 1983/84 навч. р. в області діяло 252 загальноосв. школи (69,7 тис. учнів), 23 дитячі музичні, 2 художні школи, 16 профес.-тех. уч-щ (6,5 тис. учнів), муз. уч-ще (810 учнів), 9 серед. спец. навч. закладів (6,1 тис. учнів), два вузи — пед. ін-т і філіал Красноярського політех. ін-ту (обидва — в Абакані), в яких навчалося 4,5 тис. студентів. В Абакані працює Хакас. н.-д. ін-т історії, мови й л-ри. Функціонують 427 масових б-к з фондом 6,49 млн. одиниць зберігання, 258 клубних закладів, 343 кіноустановки, обл. краєзнавчий музей в Абакані, обл. драм. театр ім. М. Ю. Лєрмонтова з двома нац. трупами — рос. і хакаською, театр ляльок "Казка", нар. хореографічний ансамбль "Жарки". В області виходять 16 газет, з них 2 обласні: "Ленін чоли" ("Ленінський шлях", хакас. мовою) і "Советская Хакасия", альманах "Ах тасхил" ("Біла вершина", хакас. мовою). Працюють Хакас. відділення Красноярського крайового книжкового вид-ва, обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Ретранслюються передачі Всесоюзного і крайового радіо, телепередачі по системі "Орбіта". Місцеве радіо і телебачення ведуться хакас. і рос. мовами.

Хакас. народ має багату усну нар. творчість — сказання, міфи, казки, пісні тощо. Писемна л-ра виникла після Великої Жовтн. соціалістич. революції (1926 створено писемність хакас. мовою). Зачинателями хакас. рад. л-ри були В. Кобяков, О. Топанов, А. Кузугашев. У поетичних творах М. Кокова, М. Аршанова, П. Штигашева відображено життя хакас. села. В роки Великої Вітчизн. війни з патріотичними творами виступали М. Доможаков, І. Котюшев, І. Костяков. Серед сучасних поетів відомі М. Баїнов, М. Чебодаєв, М. Кільчичаков, В. Майнашев,

А. Халларов, прозаїки М. Тиніков, К. Нербишев, Г. Казачинова, драматург В. Шулбаєва та ін., літературознавці М. Унгвицька,

П. Трояков, К. Антошин, А. Кизласова та ін. М. Доможаков перекладав твори Т. Шевченка та деяких укр. рад. поетів. В 1949 організовано Хакас. відділення СП РРФСР.

Традиційне нар. житло — юрти (круглі з берестяною або повстяною покрівлею та зрубні 6—14-кутні з тесовою або залізною покрівлею), а також намети з жердин, напівземлянки, 4-зрубні будинки. За рад. часу виросли міста (Абакан, Черногорськ, Абаза, Саяно-горськ), збудовано багато житл., громад. та культурно-побутових споруд.

На тер. X. а. о. знайдено художні вироби 7—8 ст. з заліза, золота, олова та ін. металів (посуд, зброя, бляхи тощо). Тут здавна розвинуті різні види народної творчості: різьблення на дереві, вишивання.

Після встановлення Рад. влади з'явилося станкове мистецтво (живописці М. Бурнаков, В. Новоселов, М. Серебряков; графіки В. Тодиков, В. Бутанаєв). Музика представлена в основному нар. піснями: короткими — тахпах (трудові, обрядові, ліричні, пісні соціального протесту; їм властива імпровізаційність) і довгими— ир (ігрові діалоги, весільно-обрядові; мають канонічний текст). Ир входив і до епічних творів героїч-

ного (алиптир нимах) та героїко-істор. (кіп-чоох) характеру. Сказання ("Албинчі", "Алтин Ариг" тощо) виконуються в горловій манері (хай) під акомпанемент чатхана (струнно-щипковий інструмент). Серед інструментів: струнні — хомис, иих; духовий — ниргі, ударний — тюр (бубон). У 20 ст. поширилися балалайка, гітара, мандоліна, баян. Носії нар. муз. мистецтва — хайджі (оповідачі і виконавці на чатхані), серед них: С. Кадишев (учень X. Балахчина, 19 ст.), М. Добров та ін. Професіональна музика почала розвиватися після встановлення Рад. влади. Серед композиторів — О. О. Кенель (перші хакас. інструм. твори, опери, музика до драм. вистав), Г. Челбораков, Г. Колмаков, Н. Катаєва.

Літ.: Очерки истории Хакасии советского периода. 1917 —1961. Абакан, 1963.

О. О. Косов (культура),

А. Г. Кизласова (література).

хакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.uaхакаська автономна область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази