Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЛУХІВСЬКА РАДА 1750
   

ГЛУХІВСЬКА РАДА 1750

- зібрання, що відбулося 22 лютого у м. Глухові (тепер Сум. обл.), на якому обрано ост. гетьмана Лівобереж. України К. Розумовського. Відновлення гетьманства стало «добродійним» жестом рос. імператриці Єлизавети Петрівни козац. старшині і виявом її приязні до роду Розу-мовських. Сусп.-істор. мотивами цього акту було загострення у кін. 40-х pp. 18 ст. відносин Рос. імперії з Пруссією і Туреччиною. Загроза війни з ними змусила цар. уряд задовольнити клопотання козац. верхівки про відновлення гетьманства. У Г. р. 1750 взяли участь архієреї та ін. духівництво, козац. полки, генеральна старшина, представники шляхти тощо. Від цар. двору прибув граф І. Гендриков. Церемонія була пишною. Ось як описав її історик і військ.

інженер О. Рігельман: «...3 вранішньою зорею, за учиненим з трьох гармат пострілом, збирався народ до встановленого лобного місця, де влаштований був, між церквами Троїцькою і Миколаївською, театр... Проходили полки, попереду глухівського гарнізону полк, у стройовому порядку, з розгорнутими знаменами, під гук барабанів і музику... До оповіщення ж сього дійства, гетьманського обрання, на театрі поставлено було два столи, накриті червоною камкою, на які покладено по правій стороні, височайшу державну грамоту і по правій же стороні першого столу, біля височайшої грамоти, поставлено державний великий прапор, якого підтримував той, хто його ніс, — бунчуковий товариш, а за оним митрополит з єпископами та архімандритами і з усім священним собором, у церковному вбранні...». Раду відкрив І. Гендриков. Відтак було зачитано жалувану грамоту імператриці щодо обрання гетьмана. Митрополит київський від імені зібрання висловив подяку цариці за жалуване гетьманство. Після цього цар. представник, «... обертаючись на всі боки, голосно питав: Кого волієте собі гетьманом? На що всі одностайно, як духовні, так і вся генеральна старшина, бунчукові і військові товариші, полковники і всяка старшина, і шляхетство, і козаки, і голота закричали, повідомляючи бажання, щоб бути в Малій Росії гетьманом... графові Кирилу Григоровичу Розумовському яко природному малоросіянинові, що тричі потвердили». Самого К. Розумовського на Г. p. 1750 не було. Підтвердження («конфірмація») прийнятого на раді рішення затяглося. Лише через рік, 24.11 1751, новий гетьман Лівобереж. України отримав у Петербурзі від імператриці військ, клейноди — булаву, прапор, бунчук, печатку і литаври. 22.V 1751 вона підписала ще одну жалувану грамоту про затвердження гетьм. уряду і дозволила новообр. гетьманові управляти Лівобереж. Україною за правами і вольностями, наданими ще Б. Хмельницькому. 30 травня того ж року К. Розумовський у ранзі гетьмана з великим ескортом урочисто в'їхав до Глухова — своєї резиденції.

Літ.: Рігельман О. 1. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі. К., 1994; Полонська-Василенко H. Історія України, т. 2. К., 1995.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази