— планомірне, науково організоване і, як правило, систематичне одержання масових даних про явища і процеси суспільного життя шляхом реєстрації їхніх суттєвих ознак; перший етап і найважливіший метод статистичного дослідження. В рад. статистиці осн. формою С. с. є статистична звітність підприємств, установ і орг-цій. Водночас широко застосовують спеціально організовані спостереження — переписи статистичні, облік одноразовий, спец. спостереження суцільного й не-суцільного характеру (напр., Бюджетні обстеження). С. с. починається із складання плану, який включає дві групи питань: програмно-методологічні (визначення мети, об'єкта, одиниці та програми спостереження) і організаційні (визначення місця й часу проведення С. с-і способів одержання даних, видів спостереження залежно від обліку фактів у часі, охоплення одиниць сукупності тощо). Залежно від повноти охоплення одиниць досліджуваної сукупності С. с. буває суцільним і не-суцільним, залежно від перервності обліку фактів у часі спеціально організоване С. с. може бути поточним, періодичним і одноразовим. Осн. способами С. с. є безпосереднє спостереження, документальне, опитування. Спосіб С. с. визначається особливостями предмета вивчення і завданнями дослідження. В процесі С. с. формуються статистичні дані, які потім обробляють та аналізують. Від якості С. с. залежать остаточні дані, якими статистика характеризує досліджуване явище. В каліталістичних країнах приватна власність і комерційна таємниця не завжди дають можливість використати дані обліку для одержання статистичної інформації у вигляді звітності.
М. І. Сосновська.
