— галузь фізики, пов'язана з вивченням будови та фундаментальних властивостей твердих тіл, а також явищ, що в них відбуваються. Як самостійна галузь сформувалась на поч. 20 ст. і стала бурхливо розвиватись після створення квантової механіки. Ф. т. т. об'єднує кристалографію, металофізику, фізику напівпровідників і діелектриків, фізику міцності і пластичності, магнетизму, надпровідності, радіаційну фізику твердого тіла і т. п., окремі розділи акустики, оптики, фізики низьких температур, механіки суцільного середовища, кінетики фізичної, фізики полімерів невпорядкованих і аморфних середовищ тощо. Теор. основи цих напрямів грунтуються на уявленнях і законах теорії твердого тіла. Оскільки довільне конденсоване тіло є сукупністю величезної кількості частинок (атомів, молекул, іонів, електронів), що взаємодіють між собою, велику увагу у Ф. т. т. приділяють експериментальному і теор. вивченню т. з. колективних явиш (коливання кристалічних граток, фазові переходи, випромінювання та поглинання електромагнітних хвиль, зокрема поглинання світла, тощо). Важливе значення має вивчення механізмів утворення дефектів в кристалах, впливу дефектів на фіз. властивості твердих тіл. Для опису спостережуваних явищ та властивостей у Ф. т. т. застосовують два основних підходи. При феноменологічному підході тверде тіло розглядають як суцільне (неперервне) середовище, що задовольняє певні закони симетрії. Цей підхід дозволяє пояснити велику кількість експериментальних фактів, але не розкриває механізмів спостережуваних у твердих тілах явищ. При мікроскопічному підході тверде тіло розглядається як сукупність частинок, що взаємодіють між собою за певними законами. Гол. метою цього підходу є пояснення властивостей твердих тіл і явищ, що в них відбуваються, на основі законів квантової механіки, статистичної фізики, термодинаміки, електродинаміки. У Ф. т. т. широко застосовують наближені моделі та концепції, до яких, зокрема, належать модель абс. твердого тіла і концепція елементарних збуджень, або квазічастинок. Дослідження в експериментальній Ф. т. т. проводяться методами радіоактиваційного аналізу, рентгеноструктурного аналізу, рефрактометрії, оптичної спектроскопії, радіоспектроскопії та ін. Часто ці дослідження пов'язані зі спостереженнями за властивостями твердих тіл в екстремальних умовах надвисоких або наднизьких т-р, високих тисків, сильних електр. і магн. полів тощо. Одним з важливих завдань Ф. т. т. є створення нових матеріалів з наперед заданими властивостями (зокрема, надтвердих і надчистих речовин; матеріалів, яким властива високотемпературна надпровідність) і обґрунтування методів їхнього одержання. Досягнення Ф. т. т. становлять наук. фундамент матеріалознавства, сприяють розвиткові електроніки, радіофізики та ін. галузей науки і техніки. Значний внесок у розвиток Ф. т. т. зробили радянські вчені А. Ф. Йоффе, В. Д. Кузнецов, Л. Д. Ландау, І. М. Ліфшиць, О. Г. Столєтов. І. Є. Тамм,
Я. І. Френкель, О. В. Шубников, Ж. I. Алфьоров (див. т. 12, Додаток),
М. М. Боголюбов, А. С. Боровик-Романов, С. В. Вонсовський, Б. М. Вул, С. М. Журков, Л. В. Келдиш, I. К, Кікоїн, Г. В. Курдюмов та ін., зокрема, укр. вчені О. І. Ахієзер, О. О. Галкін, О. С. Давидов, Б. Г. Лазарєв,
В. С. Лашкарьов, С. І. Пекар, А. Ф. Прихотько, А. А. Смирнов,
В. І. Трефілов та ін. Дослідження з Ф. т. т. проводяться в Ін-ті фізики твердого тіла АН СРСР, Ін-ті теор. фізики АН СРСР та багатьох вузах і н.-д. установах АН союзних республік. Зокрема, на Україні питаннями Ф. т. т. займаються вчені Фізики інституту АН УРСР, Теоретичної фізики інституту АН УРСР, Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР, Металофізики інституту АН УРСР, Напівпровідників інституту АН УРСР, Радіофізики і електроніки інституту АН УРСР, Фізико-технічного інституту АН УРСР у Харкові, Фізико-технічного інституту АН УРСР у Донецьку. Літ. див. до ст. Тверде тіло.
B. Г. Бар'яхтар, В. М. Локтєв.
