Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow бо-бюр arrow БОЙКІВЩИНА
   

БОЙКІВЩИНА

- істор.-етногр. область України; охоплює гірські райони Львів, та Івано-Франк. областей між верхів'ями річок Сяну і Лімниці та Закарп. обл. між річками Ужем і Торцем. Назва вперше з'явилася у л-рі 1811. Походить від найменування місц. жителів — бойків, етногр. групи укр. народу.

Культура і побут населення Б. мають деякі особливості в порівнянні з ін. регіонами України, що зумовлено істор. обставинами. Тут не було кріпацтва, мешканці краю сплачували тільки чинш (продуктову та грошову ренту) зі скотарсько- лісового господарства. Через територію Б. проходили гол. шляхи з України в Угорщину та Зх. Європу. Осн. заняття — землеробство, тваринництво, лісові промисли. У бойків здавна добре розвинуті були ремесла, торгівля. Б. — один з регіонів України, де вчені зафіксували добре збережені давні пам'ятки нар. звичаєвого права. Осн. причиною такої консервації була певна госп.-екон. ізольованість цього краю. Незважаючи на багато-вік. приналежність галиц. та закарп. частин Б. до різних держав, звичаєве право відзначається тут однотипністю норм та інститутів. Одна із найстаріших правових норм -вигнання з громади за вчинення злочину, яке застосовувалося ще в 18 ст. До 20 ст. побутувала давня форма розв'язання спору за межу — присяга землею. Майже до 2-ї світ, війни діяла така норма, як позичка «на заставу». Існували «застава», пов'язана із заручинами, а також характерна норма звичаєвого права — «згода», ряд ін. норм. У звичаєв. праві бойків зберегло свою функціональність багато норм «Руської Правди» і давніх процес, традицій ведення суду та слідства, що є вагомим свідченням органічної єдності Б. з ін. частинами України ще від княжої доби.

Літ.: Літопис Бойківшини, т. 1—9. Самбір, 1931—39; Бойківщина. Істор.-етногр. дослідження. K., 1983.

Т. Г. Андрусяк.

 

Схожі за змістом слова та фрази