Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сван-сева arrow СВІТОВА СИСТЕМА КАПІТАЛІЗМУ
   

СВІТОВА СИСТЕМА КАПІТАЛІЗМУ

— сукупність екон., політ., ідеологічних та інших відносин між країнами з капіталістичним суспільним ладом. Матеріальною основою С. с. к. є капіталістична система світового господарства. Соціально-економічна суть С. с. к. визначається пануванням приватної капіталістичної власності на засоби виробництва, відносин експлуатації людини людиною, системою екон., соціального і політ. гніту, імперіалістичною політикою неоколоніалізму відносно країн, що розвиваються, боротьбою проти країн соціалістичної співдружності. Зародилася С. с. к. у 16—17 ст., коли відбувався процес утворення світового ринку, формування її завершилося на поч. 20 ст. з перетворенням домонополістичного капіталізму на монополістичний. "Капіталізм переріс у всесвітню систему колоніального гноблення і фінансового придушення жменькою "передових" країн гігантської більшості населення землі" (Ленін В. І. Повне зібр. тв., т. 27, с. 287). З перемогою Великої Жовтн. соціалістич. революції і початком загальної кризи капіталізму С. с. к. перестала бути загальнопланетарною, всеохоплюючою, а поглиблення заг. кризи, утворення світової системи соціалізму привело до дальшого ослаблення С. с. к. Характерними особливостями розвитку С. с. к. в сучас. умовах є концентрація продуктивних сил у небагатьох імперіалістичних країнах, величезний розрив у рівнях екон. розвитку промислово розвинутих капіталістичних д-в і країн, що розвиваються, наростання класової боротьби в них, жорстока конкурентна боротьба монополій за ринки збуту, за сфери прикладення капіталу тощо. В умовах науково-технічної революції значно прискорився процес інтернаціоналізації всього госпо дарського життя С. с. к., оскільки продуктивні сили ще більше, ніж раніше, переросли межі окремих д-в, посилилася потреба в міжнар. спеціалізації та кооперуванні виробн., в міжнар. обміні досягненнями наук.-тех. прогресу. Інтернаціоналізація госп. зв'язків в умовах сучас. капіталізму виявляється в антагоністично суперечливій формі зростаючого міжнар. переплетення монополістичного капіталу. Ні процеси інтеграції, ні класова заінтересованість імперіалістів в об'єднанні зусиль для боротьби проти світового соціалізму не усунули суперечностей між імперіалістичними д-вами. На поч. 70-х рр. виразно визначились осн. центри імперіалістичного суперництва: США — Західна Європа (насамперед країни "Спільного ринку" — Європейського економічного товариства) — Японія. Між цими центрами дедалі за гострюються міжімперіалістичні суперечності, посилюється боротьба за ринки, за джерела сировини й енергії. Японські і західнонім. монополії дедалі успішніше конкурують з амер. капіталом, у тому числі на внутрішньому ринку США (див. Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981, с. 24). Загострюються суперечності і всередині "Спільного ринку", воєнних імперіалістичних блоків (НАТО та іш.). Це суперництво відбувається перш за все за політ. і військ. гегемонію в капіталістичному світі та в окремих його регіонах. В епоху імперіалізму дедалі більше виявляється реакційна суть С. с. к.: посилюється боротьба проти демократичних сил всередині країн капіталу, дедалі ширше розгортаються ідеологічні диверсії світової реакції проти країн соціалістичної співдружності, міжнар. робітн. руху (див. Антикомунізм), екон. і політ. наступ на нац.-визвольний рух. Світовий капіталізм втягнув людство в гонку озброєнь, яка несе в собі загрозу існуванню людства (див. Мілітаризація капіталістичної економіки). Величезні досягнення країн соціалістичної співдружності в соціально-екон. галузі, їхня миролюбна політика, яку підтримують народи планети, боротьба робітн. класу капіталістичних д-в, прогресивні перетворення в країнах; що стали на некапіталістичний шлях розвитку (див. Міжнародний комуністичний рух, Національно-визвольний рух), — все це розхитує С. с. к., поглиблює кризу світового капіталістичного господарства, яка виявляється в кризах економічних, зростанні бюджетних дефіцитів, енергетичній кризі, валютних та ін. потрясіннях.

Літ.: Маркс К. Капітал , т. 3. Маркс К. і Енгельс Ф. Твори, т. 25; Ленін В. І. Імперіалізм, як найвища стадія капіталізму. Повне зібрання творів, т. 27; Програма Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977: Матеріали XXVI з'їзду КПРС. К., 1981: Міжнародна Нарада комуністичних і робітничих партій. Документи і матеріали. К., 1969; Мотылев В. В. Мировое капиталистическое хозяйство: тенденции развития и противоречия. М., 1973; Бункина М. К. США -Западная Европа: новые тенденции в соперничестве. М., 1976; Будущее мировой экономики. Доклад группы экспертов ООН. Пер. с англ. М., 1979.

С. В. Мочерний.

 

Схожі за змістом слова та фрази