— спори між землекористувачами та ін. орг-ція-ми і особами про право землекористування, що виникають у зв'язку з відведенням та вилученням землі, землеустроєм тощо. Порядок вирішення 3. с. в СРСР регулюється розділом 10 Основ земельного законодавства Союзу PCP і союзних республік, зем. кодексами союзних республік (в УРСР — Земельним кодексом УРСР). Ним, зокрема, передбачено, що 3. с. між колгоспами, радгоспами, підприємствами, орг-ціями, установами і громадянами вирішуються Радою Міністрів УРСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів відповідно до їхньої компетенції. Спори повинні розглядатися виконкомами місц. Рад в місячний строк з дня надходження заяви заінтересованої сторони. За наслідками розгляду 3. с. виконком виносить відповідне рішення, яке може бути оскаржене у виконком вищестоящої Ради (рішення виконкомів обл. Рад нар. депутатів — у Раду Міністрів УРСР). Спори землекористувачів в УРСР з питань користування землею на тер. ін. союзної республіки, а так само землекористувачів ін. союзних республік з питань користування землею на тер. УРСР вирішуються комісією, утворюваною на паритетних засадах з представників УРСР і відповідної союзної республіки. В разі, якщо комісія не прийшла до погодженого рішення, спори підлягають розглядові Радою Міністрів СРСР. Спори між співвласниками індивідуальних будівель про порядок користування спільною зем. ділянкою розглядаються судами.
Ю. С. Шемшученко.
|
