Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow муз-мус arrow МУЗИЧНА ФОРМА
   

МУЗИЧНА ФОРМА

— в широкому розумінні — система засобів музичної виразності (мелодія, гармонія, фактура, лад, тональність, ритм, метр, темп, тембр, регістр, динамічні відтінки, композиційна будова тощо), що втілює в музичному творі його ідейно-емоційний зміст. Єдність змісту і форми — необхідна умова худож. досконалості муз. твору. У вузькому розумінні М. ф.— композиційна будова твору, його структура, схема. На базі викристалізованих в нар. творчості й розвинутих у профес. мистецтві осн. принципів формотворення (точної і неточної повторності, контрастності, мелодико-тематичної розробки, реприз-ності, вільного розгортання) склалися типові муз. форми, кожна з яких має свої різновиди. Період — найменша М. ф., в якій викладена завершена муз. думка. Прості дво- і тричастинні форми складаються відповідно з 2 і З періодів. Варіаційна форма складається з теми й кількох її повторень у зміненому вигляді — варіацій (фінал з 2-го фп. тріо Б. Лятошинського). Рондо — форма, в якій гол. тема проводиться не менше 3 разів в осн. тональності, чергуючись з епізодами, побудованими на матеріалі гол. теми або на новому тематичному матеріалі. Сонатна форма

— форма самостійного твору або частини сонатного циклу, побудована на тональному протиставленні, розвитку й тональному зближенні 2 і більше контрастуючих тем (увертюра-фантазія П. Чайковського "Ромео і Джульєтта"). Якщо великий твір складається з кількох частин, самостійних за формою, контрастуючих за характером і пов'язаних єдиним ідейно-худож. задумом, він наз. циклічним. Найважливіші циклічні форми інструм. музики— сюїта і сонатна циклічна форма. Сонатна циклічна М. ф. застосовується в камерній (соната, тріо.

квартет, квінтет) і симф. музиці (симфонія). Поширені сонатні цикли з 3 або 4 частин (2-а симфонія Л. Ревуцького, 2-й струнний квартет А. Філіпенка). Існують мішані М. ф., в яких поєднуються риси різних форм — сонатної і варіаційної, сонатної і сонати ("Ісламей" Балакірєва, "Прелюди" Ліста). Окрему групу становлять поліфонічні форми (канон, фуга, поліфонічні варіації; див. також Поліфонія).

Літ.: Асафьев Б. В. [Игорь Глебов]. Музыкальная форма как процесе, кн. 1-2. Л., 1971; Способин И. В. Музыкальная форма. М., 1972; Мазель Л. Строение музыкальных произведений. М.. 197,9.

Н. I. Матусевич.

 

Схожі за змістом слова та фрази