Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow швар-шиг arrow ШВЕДСЬКА МОВА
   

ШВЕДСЬКА МОВА

— мова шведів. Належить до північної (скандінавської) підгрупи герм, групи індоєвроп. сім'ї мов. Пошир. у Швеції, Фінляндії, а також у США та Канаді. Діалекти Ш. м. об'єднують у групи: пд.-шведську, єтську, свейську, норляндську, сх.-шведську та гутнійську. Характерні фонетичні риси: наявність довгих і коротких звуків, наголос музичний, складова рівновага. Іменникам властиві категорії роду (спільний і середній), числа й відмінка (є спільний і родовий відмінки). Дієслова мають кілька інфінітивів і незмінювану форму — супін. Найдавніші пам'ятки Ш. м.— численні написи рунами — належать до 9—12 ст. Перша пам'ятка, написана лат. алфавітом,— уривок "Вест'єтського закону" (13 ст.). Сучасна літ. Ш. м. почала формуватись у 16—17 ст. (провідну роль відіграли свейські говори). Алфавіт Ш. м. базується на латинському. Про л-ру Ш. м. див. Швеція, розділ Література.

Літ.: Маслова-Лашанская С. С. Лексикология шведского языка. Л., 1973: Маслова-Лашанская С. С, Толстая Н. Н. Учебник шведского языка. Л.. 1981.

 

Схожі за змістом слова та фрази