Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow восх-вят arrow ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ
   

ВСЕСОЮЗНА ЛЕНІНСЬКА КОМУНІСТИЧНА СПІЛКА МОЛОДІ

(ВЛКСМ) - самодіяльна масова громадсько-політична організація передової радянської молоді. Працює під керівництвом Комуністичної партії Радянського Союзу і за її дорученням керує Всесоюзною піонерською організацією імені В. І. Леніна. Конституція СРСР (ст. 7 і 113) надає ВЛКСМ (поряд з ін. громад. орг-ціями в особі їх загальносоюзних органів) право законодавчої ініціативи, участі в управлінні держ. і громад. справами, широкої участі у вирішенні політ., госп. та соціально-культур. питань. Ці положення відображують процес зростання ролі ВЛКСМ у житті рад. суспільства. ВЛКСМ- активний помічник і резерв КПРС, допомагає партії виховувати молодь у комуністичному дусі, залучати її до будівництва комунізму, готувати покоління всебічно розвинених людей. За Статутом Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді до ВЛКСМ приймаються юнаки і дівчата віком від 14 до 28 років. Гол. принципом орг. будови комсомолу є демократичний централізм. Найвищий орган комсомолу - з'їзд ВЛКСМ, всією роботою Спілки між з'їздами керує Центр. к-т ВЛКСМ, який обирає з свого складу бюро і секретаріат. Створення комсомолу підготовлено всією діяльністю Комуністичної партії по згуртуванню й комуністичному вихованню молоді. Велике значення для розвитку всеросійського революц. руху молоді мали лист В. І. Леніна "Завдання революційної молоді" (1903) і ленінський "Проект резолюції про ставлення до учнівської молоді", прийнятий на Другому з'їзді РСДРП (1903). В цьому документі йшлося про принципові напрями роботи парт. орг-цій серед молоді, про її виховання й організацію, вироблення в неї революц. світогляду, забезпечення міцного зв'язку молодіжних орг-цій з партією. В 1916 В. І. Ленін виступив із статтею "Інтернаціонал молоді", в якій поставив питання про принципи й форми парт. керівництва молодіжним рухом, про орг-ції робітн. молоді. Після Лютневої бурж.-демократичної революції 1917 під керівництвом більшовиків виникли перші масові робітничі молодіжні орг-ції в Петрограді, Москві, Харкові, Одесі, Києві та ін. містах. Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції, йдучи назустріч прагненню молодіжних орг-цій до об'єднання, ЦК РКП(б) у серпні 1918 затвердив орг. бюро по скликанню 1-го з'їзду спілок молоді. 29.Х - 4.ХІ 1918 у Москві відбувся І Всеросійський з'їзд спілок робітн. і сел. молоді, який заснував Російську Комуністичну Спілку Молоді (РКСМ). З'їзд заявив про цілковиту солідарність з Комуністичною партією. Питання "Про роботу серед молоді" спеціально обговорював Восьмий з'їзд РКП(б) (1919). Програмним документом діяльності комсомолу є промова В. І. Леніна

"Завдання спілок молоді", виголошена на З-му з'їзді РКСМ (1920). В ній перед комсомолом поставлено завдання комуністич. виховання молоді, завдання наполегливо оволодівати знаннями, опановувати теорію наук. комунізму, пов'язуючи набуті знання з практикою комуністич. будівництва. Комсомол гартувався й мужнів у битвах громадян. війни. За неповними даними, комсомол 1918-20 направив у Червону Армію понад 75 тис. молодих бійців. За мужність і самовідданість у битвах громадян. війни понад 5 тис. вихованців комсомолу нагороджено орденом Червоного Прапора. В 1924 після смерті В. І. Леніна 6-й з'їзд РКСМ ухвалив іменувати комсомол ленінським (РЛКСМ, з 1926 - ВЛКСМ). За подвиги на фронтах громадян. війни комсомол 1928 нагороджено орденом Червоного Прапора. В період відбудови нар. г-ва комсомольці піднімали з руїн з-ди, ф-ки, шахти, залізничний транспорт, були активними учасниками комуністичних суботни-ків. Комсомольці йшли поруч з комуністами в перших лавах і під час здійснення соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства та культурної революції. Комсомол був застрільником соціалістичного змагання, багатьох патріотичних починань у пром-сті та с. г., виховав таких новаторів, як Є. В. і М. І. Виноградови, О. X. Бусигін, М. С. Сметанін, М. С. Демченко, П. Ф. Кривонос, П. М. Ангеліна та ін. За ініціативу в організації масового соціалістичного змагання й ударництва ВЛКСМ 1931 нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Велику увагу комсомол приділяв справі оборони соціалістичної Вітчизни й розвитку масового фізкультурного руху в країні. В 1922 ВЛКСМ узяв шефство над ВМФ, 1931 - над Військ.-Повітр. Флотом. У роки Великої Вітчизн. війни рад. юнаки й дівчата виявили виняткову мужність і стійкість. Сотні тисяч комсомольців влилися до лав Червоної Армії, в партизанські загони, підпільні орг-ції. Вже в перший рік війни на фронт пішло бл. 2 млн. комсомольців. Вони становили 30-45% особового складу партизанських загонів. Навіки уславилися підпільні комсомольські орг-ції "Молода гвардія" (Краснодон), "Партизанська іскра" (Миколаїв. обл.), "Ленінська іскра" (Дружківка), Людиновська підпільна комсомольська група (Калузька обл.) та ін.їхні ровесники в рад. тилу самовідданою працею кували перемогу над ворогом. За видатні заслуги в роки Великої Вітчизн. війни ВЛКСМ 1945 нагороджено орденом Леніна. Комсомольські орг-ції Москви, Ленінграда, України, Білорусії. Волгограда, Києва, Севастополя, Одеси, Краснодона, Шепетівки нагороджено орденом Червоного Прапора; орденом Вітчизняної війни І ступеня - Керченську міську та Первомайсь-ку районну (Миколаївська обл.) орг-ції ЛКСМУ.

За ратні і трудові подвиги 3,5 мільйонів комсомольців і несоюзної молоді нагороджено орденами і медалями, 7 тис. комсомольцям і вихованцям комсомолу присвоєно звання Героя Рад. Союзу, 60 з них є двічі Героями Рад. Союзу, вихованці комсомолу О. І. Покришкін та І. М. Кожедуб удостоєні цього звання тричі. Символом безмежної відданості соціалістичній Батьківщині стали імена Героїв Рад. Союзу 3. А. Космодем'янської, О.М. Матросова, М. Ю. Мельнікайте, В. В. Талалихіна. Є. І.

Чайкіног, О. П. Чекалгна, К. І. Галкіна, П. К. Гречаного, О. В. Кошового, І. О. Кулика, Н. І. Сосніної, О. К. Убийвовк та багатьох інших, що загинули в боротьбі з фашист. загарбниками. Після війни комсомол, керований партією, брав активну участь у відродженні зруйнованого нар. г-ва. Тисячі посланців ВЛКСМ відбудовували Ленінград і Сталінград, Донбас і Дніпрогес, металург. підприємства Півдня, міста і села України та Білорусії, ін. районів країни. В 1948 на честь 30-річчя ВЛКСМ за видатні заслуги в справі комуністичного виховання рад. молоді і активну участь у соціалістичному будівництві нагороджено другим орденом Леніна. Висока нагорода надихала молодь на нові трудові подвиги. Понад 700 тис. комсомольців вирушили на будівництво Волгоградської, Волзької ГЕС, шахт і домен Донбасу, на спорудження велетнів індустрії в пн. і сх. р-нах, на роботу в шахти вугільних басейнів, на освоєння цілинних і перелогових земель. За освоєння цілини ВЛКСМ нагороджено третім орденом Леніна (1956). Комсомол став школою виховання кадрів держ. і громад. працівників, учених і педагогів, інженерів і діячів культури. Загартований в боях і праці, комсомол 60-х рр. працював над втіленням у життя Програми Комуністичної партії Радянського Союзу і рішень Двадцять третього з'їзду КПРС (1966). На 14-му і 15-му з'їздах ВЛКСМ накреслено конкретні заходи щодо дальшого підвищення трудової й сусп.-політ. активності молоді. Тільки протягом 1962-66 з комсомольськими путівками на ударні будови виїхало бл. 460 тис. юнаків і дівчат. Комсомольці 60-х рр. брали участь у спорудженні Братської і Красноярської ГЕС, Білоруської атомної електростанції, залізничної магістралі Абакан - Тайшет, будували міста Амурськ, Братськ, Рудний, Дивногорськ та ін. Вихованці ленінського комсомолу Ю. О. Гагарін, Г. С. Титов, П. Р. Попович, В. В. Ніколаєва-Терешкова та ін. відкрили шлях у космос. У 1968 на честь 50-річчя ВЛКСМ нагороджено орденом Жовтневої Революції. XXIV (1971) і XXV (1976) з'їзди КПРС відзначили велику роль комсомолу в побудові в СРСР розвинутого соціалістичного суспільства. Зростаючі масштаби комуністичного будівництва висунули перед

ВЛКСМ нові завдання, які були конкретизовані в рішеннях 17-го (1974) і 18-го (1978) з'їздів Ленінського комсомолу. Постійну увагу комсомол приділяє вихованню молоді в дусі марксизму-ленінізму, пролет.інтернаціоналізму та рад. патріотизму, непримиренності до бурж. ідеології. Значного поширення набрали походи по місцях революц., бойової і трудової слави, огляди творів учнівської молоді на сусп.-політ. теми, конкурси студент. праць з сусп. наук. Комсомол постійно вдосконалює систему політ. навчання молоді; широко практикуються такі форми трудового виховання, як табори праці і відпочинку школярів, виробничі комсомольсько-молодіжні колективи, студентські будівельні загони, зокрема, в 1977 Всесоюзний студентський загін ім. 60-річчя Великого Жовтня налічував понад 700 тис. чол., які освоїли капіталовкладення на суму понад 1 млрд. крб. Зросла роль ВЛКСМ у держ., госп. і культ. будівництві, в громад.-політ. житті країни. Понад 400 тис. комсомольців є депутатами Рад; майже 20% депутатів Верховної Ради СРСР становить молодь. В історію СРСР назавжди ввійдуть трудові подвиги комсомольців на будівництві Волзького і Камського автомобільних з-дів, Саянської ГЕС, Вірменської і Чорнобильської атомних електростанцій, Байкало-Амурської магістралі, в створенні агропромислових комплексів України і Молдавії, в освоєнні Нечорноземної зони РРФСР, природних багатств Сибіру, Далекого Сходу і Крайньої Півночі тощо. В 1977 налічувалось 125 найважливіших нар.-госп. об'єктів - ударних комсомольських будов, на які (протягом 1977) за путівками комсомолу виїхали понад 120 тис. чол. ВЛКСМ урізноманітнює форми роботи по комуністичному вихованню молоді, залученню її до розгортання всенар. соціалістичного змагання за дострокове і високоякісне виконання нар.-госп. завдань. Дальшого розвитку набув Всесоюзний Ленінський залік "Рішення XXV з'їзду КПРС - в життя", перший етап якого був присвячений 60-річчю Жовтня, а наступні етапи - 60-річчю ВЛКСМ та 110-й річниці з дня народження В. І. Леніна. В країні розгорнувся патріотичний рух рад. молоді "П'ятирічці ефективності і якості -ентузіазм і творчість молодихі". Його завданням є злиття воєдино самовідданої праці і новаторства, відмінного навчання і наук.-тех. творчості молодого покоління. Комсомол активно спрямовує свою діяльність на виховання у рад. молоді високих моральних якостей, естетичних смаків, виступає ініціатором багатьох починань у масовому фізкульт. русі, підготовці захисників соціалістичної Вітчизни. XXV з'їзд КПРС відзначив, що "армія комсомольців - надійний помічник партії, її безпосередній бойовий резерв. Які б завдання не ставила партія, комсомол з ентузіазмом молодості бореться за їх розв'язання" (Матеріали XXV З'їзду КПРС. К., 1977, с. 94). Обмін комсомольських документів, що був здійснений у 1975-76, сприяв дальшому згуртуванню комсомолу навколо Комуністичної партії, організаційно і політично зміцнив його лави, збагатив досвідом комуністичного виховання молоді. В 1978 у зв'язку з 60-річчям ВЛКСМ і відзначаючи великі заслуги комсомолу в комуністичному будівництві, ВЛКСМ нагороджено пам'ятним Червоним Прапором ЦК КПРС.

Вірний своїм інтернац. обов'язкам, Ленінський комсомол активно діяв у Комуністичному Інтернаціоналі Молоді. ВЛКСМ є активним членом Всесвітньої федерації демократичної молоді, Міжнародного союзу студентів, підтримує дружні контакти з молодіжними й студентськими орг-ціями багатьох країн світу. Орган ЦК

ВЛКСМ- газ. "Комсомольская правда". Комсомол видає бл. 230 газет і журналів. Одним з передових загонів ВЛКСМ є Ленінська Комуністична Спілка Молоді України (ЛКСМУ). На квітень 1978 комсомол об'єднував у своїх лавах 37 млн. 807 тис. чол. Літ.: Ленін В. І. Про молодь. К., 1955; В. И. Ленин, КПСС о партийном руководстве комсомолом. М., 1978; Брежнєв Л. I. Молодим - будувати комунізм. К., 1974; Товарищ комсомол. Документы съездов, конференций ЦК ВЛКСМ. 1918 -1968, т. 1-2. М., 1969; Документы XVIII съезда Всесоюзного Ленинского Коммунистического Союза Молодежи. М., 1978; О комсомоле и молодежи. Сборник. М., 1970; Славный путь Ленинского комсомола, т. 1-2. М., 1974; Закони комсомольського життя. К., 1974; XXV съезд КПСС и актуальные проблемы коммунистического воспитания молодежи. М., 1976; Тяжельников Е. М. Союз молодых ленинцев. М., 1977.

П. Т. Тронъко.

Всесоюзна ленінська комуністична спілка молодіВсесоюзна ленінська комуністична спілка молодіВсесоюзна ленінська комуністична спілка молодіВсесоюзна ленінська комуністична спілка молоді

 

Схожі за змістом слова та фрази