(італ. portale, від лат. porta — ворота, вхід) — 1) Архітектурно оформлений вхід споруди громадського, культового або ін. призначення. Відомий в архітектурі Старод. Єгипту й античності. Своєрідні, т. з. перспективні, П. нерідко прикрашені скульптурою, різьбленням, ліпниною, розписом тощо, були поширені в зх.-європ. архітектурі середньовіччя, а також у рос. архітектурі 12—17 ст. В країнах Серед. та Бл. Сходу в 14—17 ст. П. (піштаки) мали монументальну форму, оздоблювалися візерунчастими кахлями. В укр. архітектурі, зокрема в дерев'яній, монументальній, П. оздоблювали багатим декоративним різьбленням. Пишно прикрашалися П. церков і будівель монастирських комплексів 17—18ст. Вони відзначалися складними композиціями, увінчаними розірваними фронтончиками і багатоярусними карнизами. П. трапляються і в сучас. архітектурі. 2) Частина металевої конструкції або машинної станини П-подібної форми (напр., опорна частина портального підйомного крана).
