Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тб-тел arrow ТВЕРСЬКЕ КНЯЗЇВСТВО
   

ТВЕРСЬКЕ КНЯЗЇВСТВО

феод. князівство в Пн.-Сх. Русі 13—15 ст., займало територію у верхній течії р. Волги та по и притоках. Осн. міста: Твер (столиця), Кашин, Кснятин, Зубцов, Стариця, Холм, Микулин, Дорогобуж. В кін. ЗО — на поч. 40-х рр. 13ст великий князь владимирський Ярослав Всеволодович виділив Т. к. із складу Переяслав-Залєського князівства як уділ своєму синові Олександру Невському. Незалежним Т. к. стало 1247. В 2-ї пол. 13 ст. зросла його політ. могутність. Т. к. стало гол. суперником Московського великого князівства в боротьбі за об'єднанні Пн.-Сх. Русі. На поч. 14 ст. тверський князь дістав титул "великого". Т. к. деякий час було центром визвольної боротьби рус. земель проти монголо-татарського іга. Повстання, що спалахнуло 1327, було жорстоко придушене Золотою ордою. Це значно ослабило Т. к., чому сприяв також процес феод. роздробленості. Як самостійне князівство перестало існувати 1485, коли в результаті походу Івана ІІІ на Твер Т. к. було приєднано до Російської централізованої держави.