Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow електрон-енд arrow ЕЛЕКТРОХІМІЯ
   

ЕЛЕКТРОХІМІЯ

- розділ фізичної хімії, що вивчає зв'язок між електр. і хім. явищами. Виникнення Е. пов'язане з іменами Л. Гальвані (1789) та А. Вольти (1792), які вперше створили гальванічні елементи, англ. вчених А. Карлейля та У. Нікелсона, які (1800) застосували електр. енергію для здійснення хім. процесів, що наз. електролізом. Закони електролізу відкрив 1833 М. Фарадей (див. Фарадея закони). Дослідження гальванічних елементів та електролізу - осн. напрями електрохімії. Е. складається з розділів, які охоплюють вчення про природу розчинів електролітів, вчення про електрорушійні сили та електрохімічну кінетику. Центр. місце у вченні про природу розчинів електролітів посідають електропровідність та ін. властивості розчинів, пов'язані з наявністю гонів, і електролітична дисоціація. Вчення про електрорушійні сили (ерс) висвітлює питання їхнього виникнення, гол. чин. у гальванічних елементах і акумуляторах. Електрохім. кінетика вивчає швидкість електродних процесів, яка залежить від електродної поляризації і може бути зумовлена зміною концентрації (концентраційна поляризація) або фізико-хім. процесами (хім. поляризація). Іони підходять до електрода завдяки дифузії, тому сила струму і не може перевищити певну величину, яка наз. граничним струмом (і?). Ці струми було використано для створення полярографії. Залежність між концентраційною поляризацією та граничним струмом має вигляд D? =

Електрохімія

де D? - зміна потенціалу, R - газова стала, Т - т-ра за шкалою К, n - заряд іона, F - Фарадея число. Хім. поляризація описується рівнянням Тафеля: D? = ? + b lg і, де ? і b - сталі. Теорію хім. поляризації розробили О. Н. Фрумкін та М.Фольмер. Розвиток Е. на Україні пов'язаний з теор. роботами засновника Харків. ун-ту В. Н. Каразіна і з дослідженнями електролізу розплавлених солей (В. І. Лапшин). М. А. Буше розробив першу теорію електролізу органічних речовин, Л. В. Писаржевський - теорію гальванічного елемента, В. О. Плотников провів фундаментальні електрохімічні дослідження неводних розчинів. Значний вклад у розвиток вітчизн. Е. внесли також укр. вчені: М. М. Вороній, В. О. Ізбеков, В. В. Стендер, М. О. Лошкарьов, Ю. К. Делімарський, Л. І. Антропов. О. В. Городиський та ін.

Літ.: Федотьев Н. П. [та ін.]. Прикладная электрохимия. Л., 1967: Антропов Л. И. Теоретическая электрохимия. М., 1975; Развитие химической технологии на Украине, т. 1. К., 1976; Дамаскин Б. Б., Петрий О. А. Основы теоретической электрохимии. М., 1978; Феттер К. Электрохимическая кинетика. Пер. с нем. М. 1967

Ю. К. Делімарський.