Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow оск-ото arrow ОСТРОВИ ЗЕЛЕНОГО МИСУ
   

ОСТРОВИ ЗЕЛЕНОГО МИСУ

Республіка Острови Зеленого Мису — держава на островах тієї ж назви в Атлантичному ок., біля зх. узбережжя Африки. Складаються з 10 великих і 5 малих островів, що поділяються на 2 групи: північну — Навітряні о-ви (Барла-венту), і південну — Підвітряні о-ви (Сотавенту).

Населення О. 3. М.— мулати (понад 60%), африканці (35%)таін. Офіц. мова — португальська.

Державний лад. О. 3. М.— республіка. Діючу конституцію прийнято 1980. Глава д-ви — президент. Найвищий законодавчий орган — Нац. народні збори. Виконавчу владу здійснює уряд, очолюваний прем' єр-міністром.

Природа. Острови мають здебільшого вулканічне походження. Рельєф переважно гористий. Найвища точка — вулкан Фогу заввишки до 2829 м (на о. Фогу). Поклади фосфоритів, буд. матеріалів (зокрема, гіпсу). Клімат тропічний. Пересічні місячні т-ри від + 22 до + 27º. Опадів 100—250 мм на рік. Часто бувають великі посухи. Переважає пустельна та напівпустельна рослинність.

Історія. О. 3. М. відкрили португальці між 1456 й 1460. З 1495 — португ. колонія. Були ненаселені; заселялися вивезеними з афр. континенту рабами й селянами з Португалії. В кін. 15—16 ст. стали одним з центрів работоргівлі в районі Гвінейського узбережжя. З занепадом работоргівлі (повністю заборонена 1876) значна частина колоністів О. 3. М. емігрувала до США та ін. країн. Після 2-ї світової війни на О. 3. М. посилився нац.-визвольний рух, який очолила Афр. партія незалежності Гвінеї і Островів Зеленого Мису (ПАІГК). В 1951 Португалія оголосила О. 3. М. "заморською провінцією", 1972 надала їй право "місцевої автономії". Після повалення фашист. режиму в Португалії (1974) португ. уряд підписав з ПАІГК угоду про проголошення 5.VІІ 1975 незалежності О. 3. М. Уряд О. 3. М. спрямовує свою діяльність на розвиток нац. економіки; в галузі зовн. політики дотримується політики неприєднання. Уряд О. 3. М. підписав 1976 консульську конвенцію й договори про екон. і тех. співробітництво з СРСР. в. к. гура.

Політичні партії, профспілки. Африканська партія незалежності Островів Зеленого Мису. Засн. 1981 (до 1981 наз. Афр. партія незалежності Гвінеї і Островів Зеленого Мису). Єдина в країні. Національний союз зеленомиських трудящих. Засн. 1979. в. к. гура.

Господарство. О. 3. М.— економічно слаборозвинута агр. країна, г-во якої базується на малопродуктивному с.-г. виробництві. С. г. не забезпечує потреб населення в продуктах харчування. Після проголошення незалежності вживаються заходи щодо ліквідації наслідків колоніалізму — створено фонд нац. розвитку (1976), розт роблено надзвичайну програму розвитку с. г., націоналізовано частину земель, розвиваються різні форми кооперації, створюються пром. підприємства, зміцнюється держ. сектор тощо. В с. г. зайнято понад 80% самодіяльного населення. Для власного споживання вирощують кукурудзу, маніок, квасолю, помідори. Гол. експортні культури — тютюн, банани, кава, рицина, цукр. тростина. Тваринництво екстенсивного напряму. Розводять велику рогату худобу, кіз, овець і свиней. У прибережних водах — вилов риби, креветок, омарів. Пром-сть розвинута слабо. Окремі підприємства по переробці морепродуктів, буд. матеріалів, виробн. спирту, олії, мила, опрісненню мор. води; елеватор, суднорем. майстерні, швейна, меблева та борошномельна ф-ки. Видобування солі, пемзи й туфу. Розвинуті кустарні промисли (гончарство, плетіння корзин тощо). В 1979 було вироблено 9 млн. кВт • год електроенергії. 3-ць у країні немає. Довжина автошляхів — 1,5 тис. км (1979). Осн. мор. порти — Мінделу та Прая. На о. Сал — аеропорт. Вивозять рибу, рибні консерви, спирт, сіль, с.-г. продукцію; довозять прод. товари, машини і устаткування, нафтопродукти, товари широкого вжитку. Гол. торг. партнери — Португалія, Франція, ФРН, США. Розширюються екон. зв'язки з СРСР та ін. соціалістичними країнами. Грош. одиниця —ескудо. 77 ескудо = 100 португ. ескудо.

Освіта. В 1975 бл. 70% дорослого населення було неписьменним. Після здобуття незалежності проголошено обов'язкове безплатне навчання дітей від 7 до 14 років, практично всі діти цього віку охоплені навчанням. У поч. школі навчаються діти віком від 7 до 12 років, у підготовчій (наступний ступінь шкільної освіти) — від 12 до 14 років, після закінчення якої можна вступити до серед. школи (ліцею) з 3-річним строком навчання. Викладання — португ. мовою. В 1977/78 навч. р. у поч. школах налічувалося 56 тис. учнів, у підготовчих школах — бл. 6 тис. учнів. Вузів немає. Є індустр.-комерційна школа, 3 пед. уч-ща, що готують вчителів для поч. шкіл. в. 3. клепиков.

Літ.: Страны и народы. Африка. Западная и Центральная Африка. М., 1979.

Острови зеленого мису - leksika.com.uaОстрови зеленого мису - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази