Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow моле-монок arrow МОЛЮСКИ
   

МОЛЮСКИ

м'якуни (Mollusca) — тип безхребетних тварин. Тіло (довж. від 1 мм до 20 м) двобічно-симетричне, не сегментоване (у черевоногих спірально закручене, у примітивних М. збереглися певні ознаки метамерії), поділяється на голову (крім двостулкових М.), тулуб і ногу. Тулуб вкриває мантія (див. Мантія в біології). Між нею і тілом міститься мантійна порожнина, в якій розташовані зябра, відкриваються анальний, видільні та статеві отвори. Мантія виділяє речовину, що утворює раковину, яка буває суцільною, двостулковою або з 8 поперечних пластинок; у деяких М. раковина відсутня. Нога— м'язовий виріст черевної стінки тіла, служить для пересування. У прикріплених та малорухливих М. нога рудиментарна чи її немає. У переважної більшості М. у глогці є тертка (радула), — спец. апарат для захоплювання та подрібнення їжі (водоростей тощо). Кровоносна система незамкнена; серце складається з шлуночка, 1—2 (іноді 4) передсердь, міститься у навколосерцевій сумці (перикардії), що являє собою залишок це-лома. Органами дихання найчастіше є двопір'ясті первинні зябра (ктенідії) та їх модифікації, у багатьох — легені або вторинні (адаптивні) зябра. Органи виділення — нирки, що за будовою нагадують метанефридії. Центральна нервова система у примітивних форм складається з навко-логлоткового кільця і двох пар поздовжніх стовбурів, у більш високоорганізованих М. на стовбурах формується 3—5 пар нервових вузлів (гангліїв), у головоногих та вищих черевоногих М. внаслідок концентрації гангліїв утворився складний головний мозок. Органи чуттів (очі, щупальця, статоцисти, осфрадії — органи хім. чуття) добре розвинені. М. роздільностатеві, є й гермафродити. Розмноження статеве. Розвиток з метаморфозом (личинки — трохофора, велігер), рідше — прямий. Тип М. об'єднує 7 класів: панцирні молюски, борозенчасто-череві молюски, моноплакофори, черевоногі молюски, лопатоногі молюски, двостулкові молюски, головоногі молюски; включає бл. 130 тис. видів, з них в СРСР бл. 1750, у т. ч. на Україні — понад 360. Більшість М. живе в морських і солонуватих водах, порівняно небагато видів черевоногих і двостулкових М.— у прісних, значна кількість (легеневі М.) пристосувалася до життя на суходолі. М. є важливим джерелом харчування багатьох водних, зокрема пром. тварин (риб, птахів, ссавців). Багато М. (напр., кальмари, мідії, устриці, гребінці, равлик садовий) — їстівні, деяких (беззубок, жабурниць) використовують для підгодівлі с.-г. тварин. Перлівниць, особливо морських, добувають заради перлів. Промисл. М. розводять у спец. мор. г-вах (див. Аквакультура). З раковин багатьох М. виготовляють ґудзики та ін. перламутрові вироби. Раковини деяких М. (напр., рапани) широко використовують як прикраси і сувеніри. Шкідниками с.-г. рослин є слимаки та деякі ін. представники легеневих М. Деревоточці морські (з молюсків, напр., тередо) пошкоджують підводні дерев'яні споруди та дерев'яні днища суден (див. Обростання). Багато М. є проміжними хазяями гельмінтів. У викопному стані М. відомі з кембрію. Предками М. вважають стародавніх малочленистих кільчастих червів з неповною метамерією тіла. Іл. див. до окремих статей за їхніми назвами.

Літ.: Лихарев M. M., Раммельмейер Е. С. Наземные молюски фауны СССР. М,—Л., 1952; Путь А. Л. До пізнання фауни прісноводних молюсків Української PCP. "Труди Інституту зоології АН УРСР", 1957, т. 14; Догель В. А. Зоология беспозвоночных. M., 1975.

О. П. Маркевич.

 

Схожі за змістом слова та фрази