— політ, і правовий акт проголошення держ. суверенітету України. Прийнята BP УРСР 16.VII 1990, коли Україна ще перебувала у складі СРСР. Не маючи сили закону, Д. про д. с. У. 1990 відіграла важливу роль в утвердженні реального суверенітету України, розбудові Укр. д-ви. Декларація складається з преамбули і десяти розділів. У преамбулі сказано, що, виражаючи волю народу України та виходячи з ряду ін. підстав, Верх. Рада проголошує держ. суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовн. зносинах. У розд. І «Самовизначення української нації» зазначено: «Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення». У розд. II «Народовладдя» проголошено осн. засади реального народовладдя, зокрема вказано, що гр-ни Республіки всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом держ. влади в Республіці; повновладдя народу України реалізується на основі Конституції як безпосередньо, так і через нар. депутатів, обраних до Верховної і місцевих рад Укр. РСР; від імені всього народу може виступати виключно BP Укр. РСР. Розд. III «Державна влада» містить гол. засади організації і здійснення держ. влади. Зокрема, підкреслюється, що держ. влада здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, і це є першим офіц. визнанням в Україні принципу поділу влади. В розд. IV «Громадянство Української РСР» громадянство Укр. РСР проголошено як самостійне, а не похідне від союзного громадянства. У розд. V «Територіальне верховенство» стверджується тер. верховенство Укр. РСР, яке означає, що УРСР здійснює верховенство на всій своїй території. У розд. VI «Економічна самостійність» встановлено, що Укр. РСР самостійно визначає свій екон. статус і закріплює його в законах, що народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження нац. багатством і що УРСР забезпечує захист усіх форм власності, тобто проголошується у повному обсязі суверенітет України в екон. сфері. У розд. VII «Екологічна безпека» утверджується держ. суверенітет в екол. сфері, а в розд. VIII «Культурний розвиток» — держ. суверенітет у культур, (духовному) житті народу. Розд. IX «Зовнішня і внутрішня безпека» формулює принципи безпеки; розд. X «Міжнародні відносини» визначає осн. засади цих відносин, визнає перевагу загальнолюд. цінностей над класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнар. права перед нормами внутрідерж. права.