СТАТУТ ВСЕСОЮЗНОЇ ЛЕНІНСЬКОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ СПІЛКИ МОЛОДІ
— основний закон внутр. життя комсомолу, який визначає завдання, роль і місце його в політ. системі суспільства, взаємовідносини з КПРС, обов'язки і права члена ВЛКСМ, орг. принципи, норми внутрікомсомольського життя, методи практичної діяльності орг-ції. Обов'язковий для всіх комсомольців і комсомольських орг-цій, забезпечує згуртування членів ВЛКСМ навколо партії, мобілізує їх на виконання програми КПРС, об'єднує зусилля всіх членів ВЛКСМ. Приймається з'їздом ВЛКСМ. Вперше єдиний текст Статуту комсомолу було опубліковано З.ХІІ 1918. Статут закріпив ленінські ідейні і орг. основи побудови й діяльності комсомолу. Дальші зміни в Статут вносили з'їзди комсомолу відповідно до завдань того чи ін. періоду будівництва соціалізму, етапу розвитку ВЛКСМ. Нині діючий Статут прийнято 14-м з'їздом ВЛКСМ (1962), часткові зміни внесли 15-й (1966), 17-й (1974) та 18-й (1978) з'їзди. Статут визначає, що комсомол — "самодіяльна громадська організація, яка об'єднує в своїх лавах широкі маси передової радянської молоді". Керівним принципом організаційної побудови ВЛКСМ є демократичний централізм. У Статуті говориться, що ВЛКСМ працює під керівництвом КПРС, допомагає партії виховувати молодь у дусі комунізму, зміст своєї діяльності вбачає в боротьбі за перемогу комунізму. Статут визначає гол. завдання ВЛКСМ— виховувати юнаків і дівчат на ідеях марксизму-ленінізму, на революц., бойових і трудових традиціях рад. народу, виробляти у молодого покоління класовий підхід до всіх явищ сусп. життя, вірність принципам дружби народів та пролет. інтернаціоналізму, готувати молодих будівників комунізму.
