(франц. bronze, з італ. bronzo) - 1) У техніці - сплав міді з оловом, алюмінієм, берилієм та іншими хімічними елементами, в якому або немає цинку, або він не є основним легуючим елементом. Сплав міді з цинком наз. латунню. Розрізняють Б. олов'янисті, де осн. легуючим елементом є олово, і безолов'янисті (спеціальні). Безолов'янисті Б. бувають подвійними алюмінієвими, берилієвими, кадмієвими тощо і багатокомпонентними. Б. поділяють на деформівні, що піддаються гарячій або холодній обробці тиском, і ливарні, яким властиві значна рідкотекучість, невелика усадка. Б. відзначаються високими антикорозійними й антифрикційними властивостями, пластичністю, значною міцністю і твердістю. Подвійні олов'янисті й алюмінієві Б. схильні до утворення крупнокристалічної структури і зворотної ліквації. Крім того, подвійні алюмінієві Б. схильні до газопоглинання й окислення в розплавленому стані, до спінювання під час заливання в форму, важко піддаються паянню тощо. Щоб поліпшити властивості, подвійні Б. легують марганцем, залізом, нікелем, кремнієм та ін. елементами, одержуючи багатокомпонентні Б., а також зміцнюють пластичним деформуванням і термічною обробкою. Вміст вісмуту, сурми, сірки і миш'яку, що утворюють легкоплавкі, крихкі евтектики і зменшують міцність, не повинен перевищувати тисячних і сотих часток процента. З деформівних і ливарних олов'янистих Б. виготовляють пароводяну арматуру, підшипники, втулки, вкладиші, худ. вироби тощо, з безолов'янистих - вироби, що їх експлуатують в хімічно активних середовищах, при підвищеній т-рі, високих мех. навантаженнях. Б. використовують для декоративного бронзування поверхонь керамічних і металевих виробів.
В. В. Казарцев.
2) В мистецтві - багаті пластичні й декоративні властивості Б., порівняно легке виготовлення та обробка зумовили широке застосування її в монументальній, станковій пластиці й декоративному мистецтві. Художні вироби з Б. виготовляли ще в Месопотамії, Стародавньому Єгипті та Стародавній Греції, на Бл. Сході (в Китаї). Широко використовували Б. скульптори доби Відродження, в 17-18 ст.- майстри в Німеччині й Франції. Значного розвитку художнє литво з Б. досягло у народів СРСР. Прикраси й дрібну пластику з Б. знайдено в Сибіру, Серед. Азії, на Кавказі (2-1 тис. до н. е.); хороси - люстри відомі з часів Київської Русі. У Львові збереглися бронзові надгробки з 16 ст. До чудових зразків мистецьких виробів з Б. належать твори рос. скульпторів і ливарників. У рад. час Б. широко застосовують в оздобленні інтер'єрів, монументальній і станковій скульптурі, зокрема й на Україні.
