— селище міського типу Черніг. обл. УРСР, райцентр, на р. Острі (бас. Дніпра), за 40 км від залізнич. ст. Бобровиця. 8,4 тис. ж. (1979). Відомий з писемних джерел поч. 17 ст. В 1654 у складі Лівобережної України возз'єднаний з Росією. В 1656 дістав магдебурзьке право. В 1708 —81 — адм. центр Київського полку. Радянську владу встановлено 21.І 1918. З 1924 К. — селище міського типу.Під час Великої Вітчизн. війни в період окупації К. нім.-фашист. загарбниками (11.IX 1941—20.ІХ 1943) в селищі діяв підпільний райком партії. В К.— льонозавод, цегельний, маслоробний, прод. товарів, комбікормовий з-ди, рай-сільгосптехніка, міжколг. буд. орг-ція, комбінат побутового обслуговування. Зоовет. технікум. З заг.-осв. і музична школи, лікарня. Будинок культури, кінотеатр, б-ка. Пам'ятка архітектури — собор Різдва Богородиці (1752—64, архітектори А. В. Квасов та І. Г. Григорович-Барський: іл. див. до ст. Квасов А. В.).
|
