Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ноз-нят arrow НОТАРІАТ
   

НОТАРІАТ

(від лат. notarius — писар, секретар)— система держ. органів, на які покладено обов'язок посвідчувати права і факти, що мають юрид. значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юрид. вірогідності. Згідно з ст. 1 Закону СРСР про державний нотаріат, прийнятого 19.VII 1973, завданнями держ. Н. є охорона соціалістичної власності, прав і законних інтересів громадян, держ. установ, підприємств і орг-цій, колгоспів та ін. кооп. і громад. орг-цій, зміцнення соціалістичної законності і правопорядку, запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного посвідчення договорів та ін. угод, оформлення спадкових прав, вчинення написів виконавчих тощо. Діяльність Н. проводиться нотаріусами з метою надати документам і діям громадян і соціалістичних орг-цій безспірного характеру і цим забезпечити охорону їхніх законних прав і інтересів від правопорушень. В населених пунктах, де немає держ. нотаріальних контор, певні нотаріальні дії (посвідчення заповітів, довіреностей тощо) вчиняють виконкоми відповідних місц. Рад нар. депутатів. Окремі нотаріальні дії (посвідчення заповітів і довіреностей) можуть провадитись також відповідними службовими особами лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, суден, експедицій, військових частин тощо. Виконання нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи СРСР. Держ. нотаріуси та ін. службові особи, які виконують нотаріальні дії, керуються в своїй діяльності законами СРСР і союзних республік, а також постановами і розпорядженнями Уряду СРСР і урядів союзних республік. В Українській PCP діє Закон УРСР про державний нотаріат 1974 та ін. нормативні акти.

П. Ю. Глущенко.

 

Схожі за змістом слова та фрази