Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Є arrow ЄГИПЕТ ДАВНІЙ
   

ЄГИПЕТ ДАВНІЙ

- рабовласн. д-ва на Пн. Сх. Африки. Займала долину ріки Ніл від першого порога та дельти Нілу, утворюваної кількома руслами, що впадали у Середземне м. Долину Нілу було названо Верхнім Єгиптом, а його дельту — Нижнім Єгиптом. Слово «Єгипет» походить від назви давньої столиці Єгипту м. Мемфіса (єгип. Hikuptah — замок душі бога Пта), яку греки змінили на ????????.

Історію Є. Д. поділяють на такі періоди: 1) 30-28 ст. до н. е. — Раннє царство: виникнення Верхнього та Нижнього Єгипту, об'єднання їх в єдину державу, становлення монархії; 2) 28-23 ст. до н. е. — Давнє царство: розпад Єгип. д-ви; 3) кін. З тис. — 17 ст. до н. е. — Середнє царство: посилення централізації держ. влади; 4) 16—13 ст. до н. е. — Нове царство: найб. піднесення Єгип. д-ви та її остаточний занепад. Процес об'єднання Єгипту супроводжувався розвитком землеробства, іригації земель. Осн. господарською та сусп. ланкою Є. Д. на ранніх етапах його становлення була сільс. громада. В період розвитку рабовласництва в країні кер. функції щодо створення, утримання в порядку та розширення іригац. споруд перейшли до централіз. д-ви. Сформувалася централіз. монархія з необмеж. владою фараона. Правитель д-ви сам приймав найважливіші рішення, призначав і знімав чиновників, був верх, суддею. Починаючи з III династії (бл. 2700 до н. е.), фараонів визнавали рівними богам, їм віддавали відповідну шану. До панівних верств населення Є. Д.

належали аристократія (світська і військова), жерці, бюрократія. Серед, прошарок сусп-ва становили вільні селяни-общинники та ремісники, що сплачували податок за користування землею (формально вона належала фараону) і могли мати власних рабів. Рабами («хему») ставали переважно полонені і боржники. Формально вони також належали фараону і не мали жодних прав. У період Давнього царства посилюється бю-рокр. апарат, розвивається рабовласництво, з'являється пост, військо, верх, влада стає спадковою. Водночас набуває впливу місцева (номова) знать, виникають міжусобні війни, що призвело до послаблення влади фараона та розвитку в д-ві центробіж. сил. Період Середнього царства відзначений припиненням роздробленості, посиленням руху за об'єднання країни навколо Фів, вторгненням гіксосів (азіатських племен), які прийшли з Передньої Азії і завоювали Єгипет. Період Нового царства пов'язаний із визволенням тер. Єгипту від гіксосів, посиленням військ, могутності д-ви та перетворенням її на «світову імперію» — держ. утворення, що виникло внаслідок насильний, об'єднання територій, неоднорідних за своєю економікою, геогр. умовами, етн. складом населення і культур, традиціями. Найб. могутності Є. Д. досяг за правління фараона Аменхотепа III (2-а пол. 15 ст. до н. е.). Бл. 1400 до н. е. в Єгипті було зроблено спробу провести реліг. реформу, що увійшла в історію як реліг. реформа Ехнатона (Аменхотепа IV) і була спрямована на посилення влади фараона, обмеження влади жерців та введення культу єдиного верх, бога сонця — Атона, якого мали вшановувати не лише єгиптяни, а й підкорені народи. Однак після смерті Ехнатона здобутки цієї реформи були скасовані. У період Давнього царства суд. функції виконували громади. У номах цар. суддями були номархи. Криза рабовласн. відносин ослабила країну, вона була підкорена Персією (525 до н. е.). У 4 ст. до н. е. Єгипет захопило військо Александра Македонського, а в 1 ст. до н. е. Є. Д. став провінцією Сх. Римської імперії (Візантії). 619 тер. Єгипту знову підкорила Персія, 639-642 — араби.

Першим писаним джерелом права Є. Д. були закони засновника І династії об'єднаного Єгипту фараона Міна (Менеса; бл. 2900 до н. е.). Правителі Є. Д. активно використовували право законод. влади, видаючи закони, укази, накази та ін. акти, що мали силу закону. Відомими є закони Сазихіса, спрямовані на впорядкування боргових відносин, кодекс Сеті І про злочини і покарання, кодекс Рамсеса II про реформування держ. апарату, кодекс Бокхориса, пов'язаний із введенням кабального рабства.

Літ.: Жидков О. История гос-ва и права Древнего Востока. М., 1963; Рабовлад. и феод, гос-во и право Азии и Африки. X., 1981; Авдеев В. История Древнего Востока. М, 1983; Тищик Б. Історія д-ви і права Старод. Сходу. Л., 1996.

І. К. Омелъченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази