ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВОПОРУШЕННЯ ЩОДО КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 1985
— міжнар.-правовий документ, підписаний у м. Дельфах (Греція) 23.VI 1985 представниками Греції, Італії, Кіпру, Ліхтенштейну, Португалії і Туреччини. Проте, оскільки Конвенцію не ратифікувала жодна з цих держав, вона не набула чинності. Поява такого акта зумовлена тим, що названі країни (крім Ліхтенштейну) зазнають значних втрат через незаконні розкопки, а також внаслідок злочинного вивезення культур, цінностей з їх територій. Ліхтенштейн же вважається однією з гол. транзит, країн у міжнар. крим. бізнесі на культур, цінностях. Конвенція має спец, додатки, що містять грунт, переліки категорій цінностей, щодо яких встановлюються заходи охорони, та видів діянь (дій або бездіяльності), які є правопорушеннями. Передбачено обмін інформацією про вчинені на тер. сторін правопорушення, про віднайдення імовірно викрадених культур, цінностей тощо. Док-т уніфікує деякі принципи судочинства у справах щодо правопорушень проти культур, цінностей, визначає питання підсудності та форми співробітництва між суд. та ін. право-охор. установами сторін, сторін між собою та їх з Ген. секретарем Ради Європи. З огляду на зміст Конвенції вона може вважатися док-том про правову допомогу у справах щодо злочинних посягань на культурні цінності. Акт встановлює жорсткі вимоги, спрямовані на захист прав законного власника культур, цінностей, що потерпів від тих або ін. посягань на них, незалежно від добросовісності останнього набувача і без обмежень строків позовної давності. Закладені у Конвенції принципи і норми мають важливе значення для налагодження тісного співробітництва між європ. країнами з метою запобігання правопорушенням щодо культур цінностей, а також для переслідування і справедливого покарання осіб, винних у вчиненні
