Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕЦЕПЦІЯ ПРАВА
   

РЕЦЕПЦІЯ ПРАВА

(лат. - прийняття) — відродження, сприйняття ідей, принципів та положень системи права минулих епох новою системою права. Найвідомішим прикладом є рецепція римського права у прав, системи пізніших часів. На перебіг та характер Р. п. в окр. країнах можуть впливати різні обставини (геополіт. становище, ступінь екон. розвитку, світогляд, ментальність тощо), які прискорюють або сповільнюють процес рецепції. Р. п. можлива в різних формах і видах. Виділяють такі її форми: вивчення у навч. закладах юрид. загальноосв. дисципліни з метою формування світогляду майб. правників; вивчення права минулої цивілізації як надбання культури; дослідження, аналіз та коментування юрид. джерел; безпосереднє застосування норм і положень норм раніше чинного права; використання норм позит. права минувшини як взірця при створенні нормат. актів (особливо при реалізації кодифікац. проектів); використання методики створення нормат. актів або їх застосування; сприйняття і використання гол. засад, ідей та категорій, нагромаджених поперед, системами права. Реально Р. п. майже ніколи не відбувається у будь-якій одній формі. Найчастіше має місце поєднання кількох форм з переважанням однієї з них. Розрізняють прямі (первинні) та похідні (вторинні) Р. п. Це пов'язане з тим, що рецепція не обов'язково є прямим, безпосеред. контактом у часі. Ідеї права, правничі рішення досить часто рецепіюються опосередковано, напр., шляхом запозичення ідей з прав, системи або зак-ва окр. країни, де рецепція вже відбулася раніше («вторинна» або «похідна»). Типовий приклад — запозичення багатьма країнами положень Кодексу Наполеона або Нім. цив. кодексу, які самі є результатом рецепції рим. права. Рецепцш також може бути не лише явною, а й латентною (прихованою). Це відбувається у тих випадках, коли запозичення певних ідей або якихось засад, принципових рішень тощо зроблено у процесі правотворення фактично на підґрунті вже відомої раніше системи права, але з проголошенням (офіційно, напівофіційно тощо) принципово ін. підходу. Такий вид рецепції зустрічається, напр., коли йдеться про правотворення у СРСР або в ін. країнах, де панувала чи панує соц. концепцій цив. права, яка відкидає у цілому чи у визначенні гол. принципів суть та гол. ідеї попередніх систем «експлуататорського» права. У такому випадку запозичення, як правило, відбувається, але офіційно проголошується відмова від «застарілих» принципів.

Літ.: Муромцев С. А. Рецепция рим. права на Западе. М., 1886; Харитонов Є. О., Харитонова О. І. Рецепція приват, права: парадигма прогресу. Кіровоград, 1999; Харитонов Є. О. Історія приват, права Європи: Зх. традиція. О., 2000.

Є. О. Харитонов.

 

Схожі за змістом слова та фрази