Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow танг-тая arrow ТАРПАН
   

ТАРПАН

європейський дикий кінь (Еquus саbаllus, синоніми Е. tаrраn, Е. с. gmelіnі, Е. с. silvaticus) — вимерлий дикий кінь невизначеного таксономічного рангу. До 16—19 ст. був досить поширений в Степу і Лісостепу Європи. Вис. в холці 107—136 см, забарвлення мишасте, з чорним "ременем" уздовж спини, кінці ніг і хвіст майже чорні, грива коротка, стояча. За особливостями біології близький до коня свійського, одним з предків якого вважається. Розрізняють 2 форми Т.: степовий і лісовий. т. степовий був поширений в Пд. Європі, у степах України зберігся до кінця минулого століття (останнього вбито у 1879 за 35 км від Асканії-Нової); Т. лісовий (дрібніший за степового) зустрічався в Центр. Європі, Литві, Білорусії, Польщі та Сх. Пруссії, дожив до початку минулого століття (останній був убитий у 1814). Т. відловлювали з метою приручення і здобували заради м'яса і шкіри, що призвело до повного їх винищення па волі. Спроби відновити Т. шляхом добору штучного коней примітивних порід робили в Польщі та Німеччині ще в 30-х рр. 20 ст., були одержані коні, зовні схожі на Т. Групу відновлених Т. утримують в СРСР в Біловезькій Пущі.

В. І. Крижанівський.

тарпан - leksika.com.ua