Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рел-рец arrow РЕФЛЕКСИ
   

РЕФЛЕКСИ

— реакції організму на подразнення, які здійснюються за участю центральної нервової системи. Ці реакції можуть виникати в будь-якому органі (м'язах, залозах, кровоносних судинах та ін.) у вигляді підсилення чи послаблення їхньої діяльності. Функціональне значення Р. полягає в тому, що за їх допомогою організм здатний швидко й цілеспрямовано реагувати на різні зміни внутр. і зовн. середовища. Р. лежать в основі регуляційної і координаційної діяльності нервової системи; вони забезпечують регуляцію всіх фізіол. функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем до поточних потреб усього організму. Так, за допомогою Р. регулюється виділення слини, шлункового і підшлункового соків при травленні, змінюється інтенсивність кровообігу і дихання під час фіз. праці, регулюється тонус м'язів і забезпечується нормальний перебіг рухових актів. Р. беруть участь в підтриманні сталості внутр. середовища організму (гомеостазу) та ін. Значення Р. для нормальної діяльності організму людини звичайно виявляється під час хвороб, які пригнічують ті чи ін. рефлекторні реакції. Кожний Р. здійснюється певним для нього нервовим механізмом, в основі якого лежить рефлекторна дуга. Р. починається з дії подразника на відповідні рецептори, в яких подразнення трансформується в імпульси нервові. По доцентрових нервових волокнах аферентних нейронів імпульси надходять до центр. нервової системи, де безпосередньо або частіше через проміжні нейрони перемикаються на еферентні нейрони. По відцентрових нервових волокнах цих нейронів імпульси надходять до того чи ін. робочого органу, який виконує рефлекторну реакцію. За характером рефлекторної реакції Р. поділяються на рухові, секреторні, серцево-судинні, дихальні, обмінні та ін.; за місцем розташування рецепторів —на екстерорецептивні (див. Екстерорецепція), інтерорецептивні (див. Інтерорецепція) та пропріорецептивні (див. Пропріорецептори); за місцем перемикання у центр. нервовій системі —на спінальні, стовбурові та кіркові; за біол. значенням — на орієнтувальні, оборонні, травні, статеві і локомоторні. І. П. Павлов всі Р. тварин і людини поділив на безумовні рефлекси і умовні рефлекси (див. також Вища нервова діяльність). Матеріалістичне трактування природи рефлекторної діяльності цілісного організму належить І. М. Сєченову та І. П. Павлову.

Літ.: Павлов И. П. Полное собрание сочинений, т. 4. М., 1951; Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. М., 1961; Бабский Е. Б. [та ін.]. Физиология человека. М., 1972; Шеррингтон Ч. Интегративная деятельность нервной системы. Пер. с англ. Л., 1969.

П. М. Серков.

 

Схожі за змістом слова та фрази