Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кал-кама arrow КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
   

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ

—місто обласного підпорядкування Хмельн. обл. УРСР, райцентр. Розташований на р. Смотричі (притока Дністра). Залізнична станція, вузол автошляхів. 81 тис. ж. (1978).

Виник у кін. 11 — на поч. 12 ст. У 13—14 ст. входив до складу Галицько-Волинського князівства. В 2-й пол. 14 ст. К.-П. захопила феод. Литва. В 1374 місту надано магдебурзьке право. В 1430 його загарбали польс. феодали. З 1463 К.-П.— адм. центр Подільського воєводства. Під час нар.-визвольної війни 1648—54 сел.-козац. загони, очолені М. Кривоносом (1648) і І. Богуном (1651)"штурму-вали міську фортецю. В 1672 К.-П. загарбала султанська Туреччина, але 1699, за постановою Карло-вицького конгресу 1698—99, повернула місто шляхет. Польщі. Під К.-П. 1734 діяли гайдамацькі загони на чолі з Верланом. Після 2-го поділу Польщі (1793) в складі Правобережної України К.-П. возз'єднано з Росією. В 1795— 97 — центр Подільського намісництва, з 1797 — Подільської губ. В 1881—82 в місті діяла революц. народницька орг-ція "По-дільська дружина". На поч. 20 ст. місто стало одним з пунктів пересилання з-за кордону нелегальної марксистської л-ри (1900— 03 через К.-П. надходила ленінська "Искра"). В 1905 в місті виникла с.-д. група. Рад. владу встановлено 26.Х (8.ХІ) 1917 [за ін. даними, 1 (14).ХІ 1917]. В роки Великої Вітчизн. війни в період тимчасової нім.-фашист. окупації К.-П. (10.VІІ 1941 — 26.ІІІ 1944) тут діяла підпільна патріотична орг-ція.В місті — з-ди: цементний, приладобуд., кабельний, "Електроприлад", автоагрегатний, с.-г. машин, дереворізального інструменту, металоштампувальний, авторем., асфальтобетону, 2 залізобетонних конструкцій, стінових матеріалів, цукр., виноробний, соковий, маслоробний, консервний; ф-ки: бавовняна, меблева, швейна

і тютюнова; комбінати: в'яжучих та облицьовувальних матеріалів, хлібопродуктів, хлібний, м'ясний, райсільгосптехніка, комбінат побутового обслуговування тощо. С.-г. та пед. ін-ти, 7 серед. спец. навч. закладів, профес.-тех. та 2 тех. уч-ща, 22 заг.-осв., музична, художня та 2 спортивні школи; 14 лік. закладів, у т. ч. 4 лікарні, 2 будинки культури, 14 клубів, 3 кінотеатри, 9 б-к, Кам'янець-Подільський історичний музей-за-повідник, бот. сад., дендропарк. Місто К.-П.— історико-архіт. заповідник з численними архіт. пам'ятками: середньовічні укріплення 14—16 ст.— Гончарна, Кравецька, Кушнірська та ін. башти, Руська та Польська брами (16— 18 ст.), брама (1781); церкви Петра і Павла (16 ст.), готичний кафедральний костьол (16 ст.), з турецьким мінаретом (1672—92), монастирі — францісканців (16—17 ст.), домініканців (16—18 ст.); ратуша (16 ст.), садиба тур. намісника (17 ст.), Тріумфальна арка (18 ст.), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква на Карвасарах (18 ст.). Біля зх. в'їзду до міста — фортеця (тепер істор. музей-заповідник; 13 ст., перебудована в 14—16 ст., добудована в 17—18 ст.; іл. див. до ст. Містобудування) з дванадцятьма баштами, в одній з яких — Папській (пізніше назваго Кармалюковою) було ув'язнено У. Я. Кармалюка. Пам'ятники В. І. Леніну (1970; скульптори А. Білостоцький, Г. Кальченко, О. Супрун; архітектори Т. Довженко, І. Медведовський), рад. танкістам (1948; архітектори П. Масловський, Є. Чекирда). У К.-П. народилися укр. освітній діяч І. Кам'янчанин, рос.артистка М. Г. Савіна, письменники М. П. Бажан, В. П. Бєляєв, рад. військ. діяч С. Г. Горшков. У місті служив поет-декабрист В. Ф. Раєвський, вчилися парт, і держ. діяч УРСР В. П. Затонський, письменники С. В. Руданський, А. П. Свидницький, Л. Д. Дмитерко та ін. Іл. с. 542.

Літ.: Кам'янець-Подільський Путівник. Львів, 1970.

Кам'янець-подільський - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази