Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО
   

ГАЛИЦЬКЕ НАМІСНИЦТВО

- орган місц. управління у Сх. Галичині часів австр. панування. Існувало протягом 1849—1918. Очолював його призначуваний австр. імператором намісник. Більшість галиц. намісників (11 з 17) були польс. магнатами, які вороже ставилися до укр. населення краю. Г. н. поділялося на департаменти, кількість яких протягом 2-ї пол. 19 ст. коливалася від 8 до 17. На поч. 20 ст. їх стало ще більше — 37 департаментів (у 1912). При намісництві існувало багато інших безпосередньо йому підпорядкованих установ; через них воно здійснювало як акти центр, органів влади і управління, так і свої власні директиви. До компетенції Г. н. входили: підтримання існуючого правопорядку, поліц. нагляд, питання освіти, реліг. культів, торгівлі, промисловості, с. г., будівництва. Намісництву підлягали поліція, крайові, повітові, міські і сільс. органи управління. їхнє осн. завдання зводилося до придушення навіть найменшого невдоволення австр. пануванням. Влада Г. н. поширювалася на всю тер. краю. Проте іноді деяким повіт, старостам доручалося здійснювати нагляд за сусід, повітами. В установах намісництва, як і в усьому апараті управління Сх. Галичиною, працювали здебільшого представники польс. національності.

Намісництво припинило свою діяльність у жовтні 1918 в зв'язку з перемогою нац.-дем. революції у Галичині і створенням Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

В. С. Кульчицький.

 

Схожі за змістом слова та фрази