у Збройних Силах України — система регульованих військ, статутами відносин щодо проходження військової служби, розміщення, побуту військовослужбовців у військових частинах та ін. військових формуваннях. Досягається: а) виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та військ, статутами; б) цілеспрямованою виховною, культурно-осв. роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з пост, турботою про підлеглих у забезпеченні їхніх прав, задоволенні осн. потреб у зміцненні здоров'я; в) чіткою організацією бойової підготовки; г) зразковим несенням бойового чергування та добових нарядів; д) неухильним виконанням розпорядку дня; е) дотриманням правил експлуатації озброєння, бойової техніки та ін. матеріальних засобів, створених у місцях розташування військовослужбовців, що відповідають вимогам військ, статутів, для їх повсякден. діяльності, життя і побуту.
Військ, законодавство наділяє командира (начальника) правом та одночасно покладає на нього обов'язок особисто і безпосередньо вирішувати всі осн. питання, пов'язані з організацією В. п. у частині. Всі дії командира (звичайно, в межах закону) щодо наведення В. п. у частині мають юрид. значення і тягнуть за собою відповідні правові наслідки для тих військовослужбовців, які порушують встановлений порядок.
Є. Я. Кравець.
|
