(лат. — договір, угода, обіцянка) — вид контракту в рим. приват, праві. За своїм характером — формальний, абстрактний, усний, односторонній контракт, яким встановлювалося певне зобов'язання. С. передувала спонсія (лат. — урочиста обіцянка, зобов'язання, порука), яка укладалася в присутності свідків і обох сторін у формі запитання майб. кредитора до майб. боржника, на яке останній мав відповісти ствердно. Договір вважався укладеним, якщо відповідь боржника задовольняла кредитора. Предметом договору могли бути гроші, речі, дії. С. позитивно вплинула на розвиток приватного права.
Літ.: Иоффе О. С, Мусин В. А. Основы рим. ґражд, права. Ленинград, 1974; Підопригора О. А. Рим. приватне право. К., 2001.
О. А. Підопригора.
|
