Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow бо-бюр arrow БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА
   

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА

Республіка Боснія і Герцеговина, БІГ — держава у Пд.-Сх. Європі (пн.-зх. частина Балкансь-кого п-ва). Тер.— 51,129 тис. км2. Нас.— 2,656 млн. чол. (1995, оц.): босняки (мусульмани; 41 %), серби (33 %), хорвати (17 %), албанці, українці та ін. Столиця — м. Сараєво. Тер. поділ: Федерація Боснії і Герцеговини (об'єднання мусульман і хорватів) та Республіка Сербська (РС). Грош. одиниця — динар.

Боснія як геогр. поняття уперше згадується у 10 ст. У 10—11 ст. її землі входили до серб, князівств і д-ви Зети (попередниці Чорногорії). У цей період там виникають босн. князівства, які в 12 ст. об'єдналися у феод, д-ву Боснію (Босну). У 2-й пол. 14 ст. Боснія стала могутньою в екон. і воєнному відношеннях балканською країною. У 15 ст. у пд. р-нах Боснії правив С. Вукчич, який отримав титул «герцог» від серб, правителя. 1448 він відокремив від Боснії свої володіння, які згодом були названі Герцеговиною (від «герцог»). 1463 Боснію, а 1482 Герцеговину завоювала Туреччина. За чотири століття перебування у складі Османської імперії населення БІГ розмежувалося за реліг. ознаками (частині правосл. сербів нав'язано іслам). Після нац.-визв. повстання 1875—78 тур. завойовники відступили. Рішенням Берлінського конгресу 1878 мандат на управління БіГ отримала Австро-Угорщина. 1908 вона анексувала підмандатну територію. Після краху Австро-Угор. імперії 1918 БіГ ввійшла до новоутв. Королівства сербів, хорватів і словенів (з 1929 — Королівство Югославія). Під час 2-ї світ, війни, в ході боротьби за звільнення країни від нім.-італ. окупації, розпочався процес відродження босн.-ге р-цег. д-ви. 1945 вона конституювалася у Народну Республіку Боснію і Герцеговину — одну з 6 республік Федеративної Народної Республіки Югославії (ФНРЮ), з 1963 -Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії (СФРЮ). Незадовго до розпаду СФРЮ (1992) 14.Х 1991 депутати від му-сульм. та хорв. громад у Скупщині БіГ без серб, депутатів прийняли Меморандум про незалежність країни, а 1 .III 1992 на підставі референдуму (28.11 1992) мусульмани і хорвати висловилися за держ. незалежність БіГ. Депутати, що представляли серб, громаду в БіГ, на початку 1992 проголосили створення Республіки Сербської (РС) на частині території БіГ, де кількісно переважають серби. В липні 1992 на території, де проживають хорвати, було проголошено Республіку Герцег-Боснія. У квітні 1992 між мусульманами, хорватами і сербами БіГ почався збройний конфлікт, що вилився у тривалу війну (до жовтня 1995).

Кровопролиття вдалося зупинити лише зусиллями міжнар. організацій (ООН, ОБСЄ, ЄС) та окр. країн (США, Великобританії, Франції, Німеччини, Росії). Було вироблено Загальну рамкову угоду про мир у БіГ (11 статей), яку 21.XI 1995 представники БіГ, Хорватії та Югославії парафували на амер. авіабазі побл. м. Дейтона, шт. Огайо (звідси назва документа — Дейтонська угода 1995), а 14.XII 1995 на мирній конференції у Парижі — підписали. На основі домовленостей сторони договору затвердили (у вигляді додатків до нього) конституцію БіГ, ухвалили ряд угод (про вибори, арбітраж, права людини) та ін. нормат. акти. За осн. законом БіГ — дем. держава. Вища законодавча влада належить Парламентській асамблеї, яка складається з палати народів (15 депутатів) і палати представників (42 депутати). В кожній з палат 2/3 місць займають представники Федерації (боснійці й хорвати), 1/3 - від РС (серби). До викон. органів належить Президія у складі 3 членів (від боснійців, хорватів і сербів), які обираються на 4 роки (перший склад діяв 2 роки). До її компетенції входять питання зовн. політики, призначення послів, представництво в міжнар. організаціях, ведення міждерж. переговорів, ратифікація договорів, підготовка проекту річного бюджету країни тощо. Очолює Президію голова, він же — головнокомандувач збройних сил. Рішення приймаються, як правило, консенсусом. Діє рада міністрів, голову якої призначає Президія, а затверджує палата представників Парлам. асамблеї. Конституційний суд складається з 9 членів: 4 обирає палата представників Федерації, 2 — Асамблея РС і З — голова Європейського суду з прав людини (після консультації з Президією БіГ). В автономних частинах країни діють такі ж інститути влади, як і загальнодержавні. БіГ - член ООН з 1992. Дип. відносини України з БіГ встановлено 20.ХІІ 1995. м. р. Вулевич.

 

Схожі за змістом слова та фрази