Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ц arrow ЦИВІЛІСТИКА
   

ЦИВІЛІСТИКА

(від франц. — спеціаліст з цивільного права, з лат.— громадянський, державний) — 1) Узагальнювальне поняття, яке вживається для визначення сусп. відносин цив.-прав. змісту, пов'язаних з цивільним правом, проблемами нормат. регулювання майнових та особистих немайн. прав фіз. і юрид. осіб та практикою цив. правовідносин. До Ц. традиційно відносять також сімейно-правові, цив.-процес. та приват, міжнар.-прав, відносини.

2) Галузь юрид. науки, предметом якої є: норми цив. права; цив. правовідносини як юрид. форма відповід. сусп. відносин, що регулюються цив. зак-вом; юрид. факти; суд., суд.-госп. і адм. практика застосування цив.-прав. норм. Система цієї галузі науки в цілому збігається з системою цив. права. Водночас існують певні відмінності, що випливають зі змісту зазнач, систем. Вона складається з таких осн. елементів: вчення про предмет, метод, функції і систему цив. права; вчення про цив. закони та підзаконні нормат.-прав. акти; заг. вчення про цив. правовідносини; теорія цив. правосуб'єктності (правосуб'єктність гр-н, юрид. осіб, д-ви); вчення про правочини (угоди); вчення про здійснення і захист цив. прав; заг. вчення про право власності, вчення про форми власності та суб'єктів права власності; вчення про особисті немайнові права; теорія автор, і винахідницького права; вчення про право інтелект, власності та її цив.-прав. захист; заг. теорія зобов'язань, вчення про цив. договір та про окр. види зобов'язань; вчення про спадкове право та ін. елементи. Сучасна Ц. як галузь прав, науки спирається на діалектич. метод дослідження цив.-прав. інститутів, застосовує осн. категорії діалектики [форму і зміст; суть і явище; причину і наслідок; дійсність і можливість; структуру і елемент; необхідність і випадковість; свободу волі (волевиявлення)] тощо. Використання цих категорій дає можливість з'ясувати суть і соціальне призначення цив.-прав. норм та інститутів, закономірності й форми їх існування та трансформації. Це, в свою чергу, дає можливість прогнозувати їх дальший розвиток, здійснювати заходи щодо вдосконалення цив. зак-ва та практики його застосування. У цив.-прав. науці широко використовуються також спец, методи наук, досліджень, зокрема: формально-логічний, системно-структурний, порівняльний, конкретно-соціологічний та ін.

Літ.: Братусь С. Н. Предмет и система сов. гражд. права. М.. 1963; Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. М., 1974; Субъекты гражд. права. К., 1984; Егоров Н. Д. Гражд.-правовое регулирование общественных отношений. М., 1988; Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положения. М., 1997; Цивільне право, кн. 1. К., 1999; Актуальные проблемы гражданского права. М., 1999.

В. П. Нагребельний.

 

Схожі за змістом слова та фрази