Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бат-без arrow БЕДЗИК
   

БЕДЗИК

Дмитро Іванович [20.Х (1.ХІ) 1898, с. Вільхівці Саноцько-го повіту, тепер ПНР] - український радянський письменник. Член КПРС з 1960. Закінчив Харків. ін-т нар. освіти (1924). Перші твори ("Шахтарі", "Люди! Чуєте?") надрукував 1924. Автор п'єс, нарисів, повістей, романів, присвячених Великій Жовтн. соціалістич. революції, соціалістичному будівництву на селі, героїці рад. людей у боротьбі проти нім.-фашистських окупантів. Окремими виданнями вийшли зб. п'єс "Чорнозем ожив" (1925), "Пророк" (1930), "Арсенальні" (1939); книги оповідань і нарисів "Корсунь-Шевчен-ківське побоїще" (1944), "Плем'я нескоримих" (1949); повісті й романи "Дніпро горить" (1948), "Хлібороби" (1956), "Серце мого друга" (1964), "Підземні громи" (1971). Портрет с. 383.

Тв.: Вибрані п'єси. К., 1957; Студені Води. К., 1968; За хмарами зорі. К., 1972; Украдені гори. К., 1975.

Бедзик

 

Схожі за змістом слова та фрази