Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow розр-росі arrow РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ 17—19 СТОЛІТЬ
   

РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІЙНИ 17—19 СТОЛІТЬ

Велися за панування на Чорному м. і в прилеглих районах. Росія прагнула здобути вихід до Чорного м., повернути загарбані тур.-тат. агресорами рос. і укр. землі та визволити балкан-ські народи від тур. гніту. Туреччина намагалася зберегти своє панування в Пн. Причорномор'ї, використовуючи його як плацдарм для грабіжницьких нападів на рос. і укр. землі, зміцнити свої позиції на Балканах і Кавказі. З 2-ї пол. 18 ст. Р.-т. в. були пов'язані з розпадом Османської імперії, що намітився (т. з. східне питання). Російсько - турецька війна 1676 — 81 викликана агресією осман. Туреччини проти України після її возз'єднання з Росією. В ході війни проти Польщі 1672—76 (див. Польсько-турецькі війни 17 століття) Туреччина захопила Поділля, а потім, спираючись на гетьмана Правобережної України П. Д. Дорошенка, намагалася підпорядкувати собі всю Правобережну Україну (див. Чигиринські походи 1677 і 1678). Війна закінчилася підписанням Бахчисарайського мирного договору 1681. Російсько-турецька війна 1696—1700 була продовженням боротьби Росії проти агресії османської Туреччини. В ході війни рос. армія здійснила Кримські походи 1687 і 1689, Азовські походи 1695—96. Війна закінчилася Константинопольським мирним договором 1700, за яким до Росії відійшли Азов і узбережжя Азовського м. до р. Міусу. Див. також Карловицький конгрес 1698—99. Російсько-турецька війна 1710—13 проходила в період Північної війни 1700—21, коли Туреччина, підбурена швед. королем Карлом XII та австр. і франц. дипломатами, оголосила війну Росії. В січні 1711 рос. війська і укр. козаки відбили напад на Україну крим. татар і загонів П. Орлика (див. Орлики). Прутський похід 1711, що став осн. подією війни, закінчився невдало для Росії. За Прут-ським трактатом 1711 Росія змушена була відмовитися від Азова й зруйнувати укріпленій на азовському узбережжі. Російсько - турецька війна 1735—39 відбулася в результаті загострення рос.-тур. суперечностей у період війни за т. з. польс. спадщину 1733—35. Почалася нападом крим. татар на Україну і Кавказ. Рос. армія розгорнула наступ у квітні 1736. Дніпровська армія (команд.— ген.-фельдмаршал Б. К. Мініх), у складі якої були укр. козац. полки, оволоділа Перекопом і Бахчисараєм, 1737 —Очаковом, Донська армія (команд.— ген. П. П. Ласі) здобула Азов, 1737 завдала поразок татарам у Криму. В 1737 у війну проти Туреччини на боці Росії вступила Австрія. Після розгрому в серпні 1739 тур. армії під Ставучанами рос. війська зайняли Хотин і Ясси. Австрія, зазнавши поразок, уклала з Туреччиною сепаратний мир, що змусило Росію погодитися на Белградський мирний договір 1739. Російсько - турецька війна 1768—74 оголошена Туреччиною. Взимку 1768 крим. татари вдерлися на Україну, але їхній напад було відбито. В 1769 рос. війська зайняли азовське узбережжя, здобули Хотин і Ясси. Влітку 1770 рос. армія (команд.— П. О. Румянцев), у складі якої були запорожці, розгромили тур. війська поблизу Рябої Могили і на річках Ларга і Кагул. Одночасно рос. флот здобув перемогу у Чесменському бою 1770. В 1771 рос. армія зайняла Крим. У 1773 рос. війська на чолі з О. В. Суворовим здобули фортецю Турту-кай, 1774 розбили турків біля с. Козлуджі. Незабаром було укладено Кючук-Кайнарожійський мир 1774. Російсько-турецька війна 1787—91 оголошена Туреччиною, яка, зокрема, вимагала повернення Криму, приєднаного до Росії 1783. В жовтні 1787 рос. війська на чолі з О. В. Суво-ровим розгромили тур. десант під Кінбурном, у грудні 1788 рос. армія оволоділа Очаковом. У 1789 рос. війська розбили турків під Фокишнами і на р. Римніку (див. Римніцький бій 1789), у грудні 1790 здобули Ізмаїл. Рос. флот (команд.— Ф. Ф. Ушаков) завдав поразки тур. рлоту біля Керчі і Тендри. Після перемог рос. армії біля Мачіни і рос. флоту біля Каліакрії Туреччина змушена була підписати Ясський мирний договір 1791 .Російсько-турецька війна 1806—12 розв'язана Туреччиною при підтримці Наполеона І. Росія в цей час вела війну з Францією (1805— 07) та війну з Іраном (1804—13). В листопаді рос. армія зайняла Бессарабію, Молдову, Валахію. В серпні 1807 було укладено перемир'я, що тривало до березня 1809. В 1809 рос. армія (командуючий — П. І. Багратіон) оволоділа фортецями в пониззі Дунаю; в Грузії рос. війська 1810 здобули Поті і Сухум-Кале. В 1811 рос. армія (команд.— M. І. Кутузов) розгромила осн. сили турків під Рущуком на Дунаї, що змусило Туреччину підписати Бухарестський мирний договір 1812. Російсько-турецька війна 1828— 29 виникла внаслідок загострення боротьби європ. д-в за поділ Османської імперії, яка переживала гостру внутр. кризу, що посилилася в зв'язку з грецькою національно-визвольною революцією 1821— 29. У 1828 рос. армія зайняла Молдову і Валахію, кілька фортець на Кавказі; 1829 оволоділа Сілістрією, Бургасом і Адріанополем і вийшла до Стамбула. Туреччина змушена була укласти Адріанопольський мирний договір 1829. Російсько-турецька війна 1853—56 — див. Кримська війна 1853—56. Російсько-турецька війна 1877—78 була наслідком піднесення нац.-визвольного руху на Балканах (див., зокрема, Квітневе повстання 1876), загострення міжнар. суперечностей у сх. питанні. 12 (24).IV 1877 у зв'язку з тим, що султанський уряд відхилив вимогу надати автономію Боснії, Герцеговині і Болгарії, Росія оголосила війну Туреччині. На боці Росії виступили Румунія, болг. добровільне ополчення, а згодом і Сербія. Влітку 1877 рос. армія з боями форсувала Дунай, загін ген. Й. В. Гурка перейшов Балкани. Після героїчної оборони Шипки в серпні 1877 рос. війська наприкінці року і в січні 1878 здобули Плевну, визволили Софію, полонили велику тур. армію в районі Шипка—Шейново і підійшли до Стамбула. На Кавказі рос. армія розгромила тур. війська в Аладжі, оволоділа Карсом і вийшла до Ерзерума. Туреччина змушена була підписати Сан-Стефан-ський мирний договір 1878, переглянутий на вимогу європ. д-в на Берлінському конгресі 1878.

Літ.: История СССР. Первая серия, т. 2 — 3. M., 1966—67; Історія Української PCP, т. 2—3. К., 1978—79; Страницы боевого прошлого. Очерки военной истории России. М., 1968; Русско-турецкая война 1877 —1878 гг. и Балканы. М., 1978; Золотарёв В. А. Русско-турецкая война 1877 — 1878 гг. в отечественной историографии конца XIX — начала XX в. М., 1978.

А. Д. Бачинський.

Російсько-турецькі війни 17—19 століть - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази