(від грец. — мішок) — пухирчасті вирости клітин деревинної паренхіми, що через замикаючі плівки пop в бічних стінках трахей (рідко трахеїд) ксилеми випинаються в порожнину цих судин. В Т. відкладаються запасні речовини, утворюються вторинні оболонки; іноді Т. перетворюються на кам'янисті клітини, або склереїди. Т. закупорюють судини в процесі формування ядрової деревини, надаючи останній великої міцності. Утворення Т. в заболоні відбувається тільки при ушкодженні. Масове утворення Т. властиве дубу білому, робінії, винограду, шовковиці, катальпі, горіху чорному, маклюрі.
