Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow реч-ріве arrow РИМСЬКІ ПРОВІНЦІЇ
   

РИМСЬКІ ПРОВІНЦІЇ

— території, підвладні Стародавньому Риму за межами Апеннінського п-ова. На кінець існування рим. республіки налічувалося бл. 20 Р. п., у період імперії — бл. 50. Найзначнішими Р. п. були: Сіцілія (перша Р. п., утворена 241 до н. е.), Галлія Цізальпінська, Іспанія, Африка, Азія, Сірія, Єгипет, Мезія, Британія, Фракія, Вірменія. За часів республіки Р. п. перебували у віданні сенату. Р. п. управляли призначені (звичайно на рік) сенатом намісники, які мали військ., адм. і судову владу. В 27 до н. е., за Августа, Р. п. було поділено на сенатські та імперські (прикордонні). Сенатськими провінціями управляли проконсули, імперськими значними — пропретори, незначними — прокуратори (напр., Понтій Пілот в Іудеї). Значна частина землі в Р. п. належала рим. колоністам. Р. п. обкладалися численними податками, право стягування яких віддавалося відкупникам. Р. п. були зобов'язані утримувати намісників і розташовані в провінціях рим. війська. В Р. п., особливо в західних, відбувалася примусова романізація. Рим. панування не раз викликало повстання в провінціях (напр., повстання Бар-Кохби). З часу Юлія Цезаря окремі особи та громади, а з 212 н. е. всі вільні жителі Р. п. здобули права рим. громадянства. В 3 ст. всю Рим. імперію було поділено на адм.-тер. одиниці — провінції (кордони їх не збігалися з кордонами рим. провінцій).

Л. Л. Дмитренко.

 

Схожі за змістом слова та фрази