Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow краснот-криз arrow КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН
   

КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ БАСЕЙН

— один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташований у пд.-зх. частині Дніпроп. обл. УРСР, у бас. р. Інгульця. Простягається вузькою смугою (2—7 км) з Пн. на Пд. більш як на 100 км. Площа близько 300 км2.

Пром. запаси заліз. руд становлять бл. 16 млрд. т (1979). Безпосереднім продовженням К.з. б. на Пн. є Кременчуцький залізорудний район. Разом з рудними районами Запоріз., Кіровогр. і Полтав. областей К. з. 6. об'єднується у велику залізорудну провінцію, т. з. Великий Кривий Ріг. У геоструктурному відношенні К. 3. б.— синклінорій, розташований у центр. частині Українського щита. В геол. будові басейну беруть участь магматичні й метаморфічні породи докембрію (граніти, гнейси, кварцити, джеспіліти, сланці тощо), перекриті осадочними відкладами палеогенового, неогенового й антропогенового віків, заг. потужністю до 80 м. Поклади заліз. руд пов'язані з метаморфічними породами т. з. криворізької серії протерозою (див. Протерозойська ера і група). Залізорудні родовища К. з. б. належать до генетичного класу метаморфогенних родовищ, їх поділяють на два підкласи: метаморфічні й метаморфізовані родовища. До підкласу метаморфічних родовищ входять родовища багатих заліз. руд, представлені складними покладами серед порід унікальних залізисто-кремнистих формацій докембрію (залізисті кварцити, джеспіліти, залізисті

схема криворізького залізорудного басейну роговики). У межах басейну налічують бл. 300 рудних покладів, які відрізняються між собою за розмірами, формою та умовами залягання. Найпоширеніші стовпоподібні поклади, є також пластоподібні й штокоподібні поклади, неправильної форми рудні тіла. За мінеральним складом багаті руди поділяють на магнетитові, мартитові, гематито-мартитові, мартит-дисперсногематитові й дисперсногематитові. Найпоширеніші мартитові руди (понад 80% усіх запасів басейну). Вміст заліза в мартитових і гематито-мартитових рудах становить пересічно 60— 62%, у мартит-дисперсногематитових — 55—60%, у дисперсноге-матитових — 50—55% . Багаті руди Криворізького залізорудного басейну характеризуються незначним вмістом (соті частини процентів) шкідливих домішок -

сірки, фосфору, миш'яку. Вміст кремнезему в них становить 1— 10% .До підкласу метаморфізованих родовищ, що мають магнетитовий склад, належать родовища бідних заліз. руд. Ці руди представлені пластами залізистих кварцитів (джеспілітів, залізистих роговиків), що мають велику протяжність і заглиблюються до кількох сотень

метрів і навіть до кількох кілометрів. Ці руди бідні на залізо (пересічно 20—28% ) і потребують збагачування (див. Збагачування корисних копалин). Осн. пром. значення у К. з. б. мають неокислені бідні заліз. руди. В осадочних відкладах кайнозойського віку, магматичних і метаморфічних породах докембрію є кілька водоносних горизонтів, які створюють ускладнення при проходженні шахт, зумовлюють виникнення зсувів при відкритих розробках.

Перші розробки руд К. 3. 6. відомі з часів скіфів (6—2 ст. до в. е.). Пром. освоєння заліз. руд К. з. б. почалося у 2-й пол. 19 ст., коли було засновано Акціонерне т-во криворізьких заліз. руд. Багаті руди розробляють шахтним способом. Діє 10 рудників виробничого об'єднання "Кривбасруда". Для добування й збагачення бідних руд — залізистих кварцитів споруджено 5 гірничо-збагачувальних комбінатів, які об'єднують 9 кар'єрів. К. з. б.— осн. сировинна база чорної металургії СРСР, зокрема України; заліз, руду басейну вивозять також у соціалістичні країни Європи. Велике значення для водопостачання Криворізького залізорудного басейну має Дніпро— Кривий Ріг канал. Літ.: Барбот-де-Марни Н. Геологический очерк Херсонской губернии. СПБ, 1869; Семененко Н. П. Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений, т. т. К., 1946; Генезис железных руд Криворожского бассейна. К., 1959; Геология криворожских железорудных месторождений, т. 1 — 2. К., 1962; Рудные месторождения СССР, т. 1—3. М., 1978.

В. В. Решетняк.

Криворізький залізорудний басейн - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази