Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сереж-силог arrow СИБІРСЬКА ПЛАТФОРМА
   

СИБІРСЬКА ПЛАТФОРМА

— давня, відносно стійка ділянка земної кори в азіатській частині СРСР. У будові С. п. виділяють два структурні поверхи. Нижній поверх (давній фундамент платформи) складений із зім'ятих у складки кристалічних порід докембрію — гнейсів, мігматитів, кварцитів, гранітів, діабазів, амфіболітів тощо. Поверхня кристалічного фундаменту С. п. нерівна, що пов'язано з його блоковою будовою. Фундамент на окремих ділянках виходить на поверхню, утворюючи виступи (Анабарський масив, Алданський щит, Прибай-кальське й Сх.-Саянське крайові підняття та ін.). Виступи фундаменту розділені западинами, в яких кристалічні породи опущені на глибини місцями до 10 000— 12 000 м і перекриті осадочними відкладами. Найбільші з них Вілюйська і Тунгуська синеклізи, Кансько-Ангарська западина, Ангаро-Ленський прогин та ін. Верх. поверх С. п. складається з осадочних гірських порід. Осадочний чохол представлений геол. відкладами від протерозойського до антропогенового віку включно. Вони залягають в цілому горизонтально, на окремих ділянках різною мірою дислоковані (див. Дислокації в геології). З породами кристалічного фундаменту С. п. пов'яза ні родовища слюди, золота, заліз. і поліметалевих руд, п'єзокварцу, апатиту; з відкладами осадочного чохла — вугілля (Іркутський вугільний басейн, Ленський вугільний басейн, Південно-Якутський вугільний басейн), кам. солі, марганцю, фосфоритів, розсипного золота, алмазів та ін. корисних копалин.

Літ.: Обручев В. А. Геология Сибири, т. 1 — 2. М.—Л., 1935—36; Геология Сибирской платформы. М., 1966.

І. І. Чебаненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази