Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow руз-ряс arrow РУССО
   

РУССО

(Rousseau) Жан Жак (28.VI 1712, Женева — 2.VII 1778, Ерменонвіль, поблизу Парижа) — франц. філософ-просвітитель, письменник, педагог і композитор. Н. в сім'ї ремісника-годинникаря. З 1744 жив у Парижі, де зблизився з енциклопедистами, особливо з Д. Дідро, співробітничав в "Енциклопедії". В 1762, зазнавши переслідувань влади, залишив Францію (повернувся 1770). Р.— ідеолог дрібної буржуазії. В працях "Міркування про походження і причини нерівності між людьми" (1755), "Про суспільний договір, або Принципи політичного права" (1762) та ін. гостро критикував феод.-абсолютистський лад, закликав до боротьби проти деспотизму. Ідеалізуючи первісне суспільство, Р. протиставляв сучас. йому сусп. лад щасливому життю в т. з. "природному стані", коли всі люди були, на його думку, рівними й вільними. Причину виникнення нерівності вбачав у приватній власності, проте не виступав за цілковиту ліквідацію її, а висунув утопічну теорію зрівняльного розподілу приватної власності як засіб знищення поділу суспільства на багатих і бідних. Р. висловив здогад про вирішальну роль економіки в розвитку суспільства. Будучи прихильником договірної теорії походження д-ви (див. Суспільного договору теорія), Р. вважав, що внаслідок змови між багатими держ. влада узаконила приватну власність, узурпувала природні права народу, і висловив думку, що народ має право розірвати цей договір, тобто повстати, повалити існуючу владу і встановити нар. суверенітет. Взірцем д-ви Р. вважав невелику республіку і мріяв перетворити сучасні йому д-ви на своєрідну федерацію невеликих республік. Сусп.-політ. погляди Р. відіграли важливу роль в ідеологічній підготовці франц. бурж. революції 18 ст., у розвитку бурж.-демократичної ідеології в Зх. Європі. Вони справили вплив на передових мислителів Росії та України (О. М. Радищев, Г. С. Сковорода, Я. П. Козельський та ін.). У філософії Р.— прихильник деїзму. Заперечуючи церк. вчення про створення природи богом, він водночас визнавав існування бога, безсмертної душі. З позицій дуалізму Р. вважав началами усіх природних явищ дух і матерію, причому матерію розглядав як пасивне начало, приписуючи активність богові. В теорії пізнання стояв на позиціях сенсуалізму. Р. піддав гострій критиці схоластичну філософію і реліг. фанатизм. Як письменник виступив у 30-х рр. Писав поеми, вірші, комедії ("Нар-ціс", 1753; "Військовополонені", опубл. 1782), романи. Автор опер ("Сільський чарівник", 1753, та ін.), до яких створював лібретто й музику. В кн. "Еміль, або Про виховання" (1762) втілив свої пед. погляди. В епістолярному романі "Юлія, або Нова Елоїза" (1761) засуджував станове суспільство, протиставляючи йому природне почуття любові. В автобіогр. "Сповіді" (опубл. 1782—89) розповів про своє життя, духовні пошуки, переживання тощо. Художні твори Р. пробуджували гуманне ставлення до бідних, любов до природи, сприяли гармонійному розвиткові особистості, виховували почуття громад. обов'язку. Літ. діяльність Р. викликала до життя течію руссоїзму, близьку до сентименталізму (іноді її розглядають як франц. різновид сентименталізму). Великий вплив мав і на романтиків. І. Франко в статті "Влада землі в сучасному романі" й у "Передньому слові" до "Перебенді" Т. Шевченка писав про складний характер творів Р., підкреслював вплив їх на молодого Т. Шевченка, вказував на світовий резонанс його суспільних і естетичних ідеалів.

Тв.: Рос. перекл. — Об искусстве. Л.— М., 1959; Избранные сочинения, т. 1 — 3. М., 1961; Трактаты. М., 1969.

Літ.: Верцман И. Е. Жан-Жак Руссо. М., 1976; Дворцов А. Т. Жан Жак Руссо. М., 1980.

І. Є. Зіневич

(філософські погляди Р.),

І. М. Лозинський (Р.-письменник).

Руссо - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази