— виникнення електрорушійної сили в електричному колі, складеному з різнорідних провідників, якщо місця сполучення (або спаї) цих провідників перебувають при різних температурах. Відкрив 1821 Т.- Й. Зеєбек. 3. я. використовують у термопарах для вимірювання т-ри, в термоелектрогенераторах для прямого перетворювання теплової енергії в електричну тощо. Див. також Термоелектричні явища.
|
