— місто республіканського підпорядкування Аз. PCP. Розташований на берегах р. Кури при вході в Miнгeчаурське водосховище. Залізнична станція (за 17 км від міста на лінії Тбілісі — Баку). 63 тис. ж. (1980). В місті — ГЕС; з-ди: дорожніх машин, кабельний, скловолокна, "Електроізоліт", гумотехнічних виробів. Підприємства будівельних матеріалів (залізобетонних виробів і домобуд. з-ди) та деревообр. пром-сті. Текстильний та м'ясний комбінати, рибозавод. Будується Новоазербайджанська ДРЕС (1981). Політехнікум, мед. уч-ще, істор.-краєзнавчий музей. Туристська база. Засн. 1945 у зв'язку з буд-вом Мінгечаурської ГЕС, з 1948 — місто. Поблизу М.— один з найбільших на Закавказзі археол. комплекс, що включає 4 поселення і 3 великі могильники різного часу. Систематичні розкопки провадилися 1946—53. Найраніші пам'ятки — нижній шар поселення № 1 і поховання 3-го тис. до н. е. Серед. шар поселення № 1, ґрунтовий могильник і кургани належать до кін. 2 — поч. 1-го тис. до н. е. Виявлено залишки жител, госп. ями, гончарські печі й понад 200 поховань. Знайдено кістяні муз. інструменти (дудки-флейти). Досліджено пам'ятки раннього залізного віку (8—2 ст. до н. е.). Окрему групу пам'яток становлять глекові поховання (їх понад 300). Виявлено також понад 30 гончарських печей, понад 200 катакомбних поховань 1—8 ст. н. е., невідомих раніше на Закавказзі. До середньовічних пам'яток М. належать поселення № 2—З (3—13 ст.) і № 4 (14—17 ст.), християнські храми тощо.
