Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТОРГОВЕЛЬНЕ (КОМЕРЦІЙНЕ) ПРАВО
   

ТОРГОВЕЛЬНЕ (КОМЕРЦІЙНЕ) ПРАВО

— сукупність прав, норм, якими регулюються сусп. відносини у сфері торг, обігу. Як окр. галузь права почало формуватися у часи Середньовіччя у зв'язку з неспроможністю регулювати нові торг, відносини існуючими на той час нормами цив. права. В 11 ст. в Італії (Венеція, Генуя та ін.), яка була найбільшим торг, осередком Європи, почали формуватися торг, і мор. звичаї, що стали основою тогочасного Т. (к.) п. Першими зібраннями норм Т. (к.) п. були міські статути або статути купец, гільдій, в яких, крім прав, статусу купця, регулювалися торгівля на міських ярмарках і торг, мореплавство. Поступово ці зібрання були реципійовані й доповнені в ін. країнах та містах Європи, зокрема у великих торг, центрах Ганза й Вісбі. В 17—18 ст. центром розвитку Т. (к.) п. стала Франція, яка на той час відігравала роль екон. лідера Європи. В цей період Т. (к.) п. втрачає міжнар. (інтернаціональний) характер формування і застосування, стає національним і кодифікується. Зокрема, 1673 було прийнято Ордонанс про торгівлю, а 1681 — Морський ордонанс. Після Вел. франц. революції 1789—94, одним із наслідків якої стало проголошення свободи промислів, у т. ч. торговельного, Т. (к.) п. втрачає становий характер. У 1807 через відсутність у Цивільному кодексі Франції 1804 необхідних для регулювання торг, обігу юрид. норм був прийнятий Комерційний кодекс, який діє досі зі значними змінами і доповненнями. Пізніше кодифікація Т. (к.) п. була здійснена в Німеччині: 1861 прийнятий Торг, кодекс Німеччини як самост. акт, який своїм регулюванням повною мірою охоплював торг, відносини; 1897 виданий Нім. торг, кодекс, який набув чинності з 1.1 1900 разом з Нім. цив. кодексом і діє й донині зі змінами і доповненнями.

Кін. 19 — поч. 20 ст. знаменуються початком т. з. комерціалізації цив. права, тобто посиленням впливу торг, права на цивільне, що виявилося у відмові окр. держав від торг, кодексів і переході на єдині цив. кодекси, які регулювали майнові відносини і у сфері торгівлі (Італія, Швейцарія), або у виділенні торг, права і розширенні сфер його дії (США, Швеція). Хоча у США Т. (к.) п. і не було визнане окр. галуззю права, однак було запроваджено торг, кодекс (Єдиний комерційний кодекс СІНА), який став основою офіц. кодифікації торг, зак-ва практично в усіх штатах. Нині більшість країн світу дотримується єдності торг, і цив. права, що сформувалася у них історично або в результаті розвитку цив. права. У дорев. Росії Т. (к.) п. також не виокремлювалось як самост. галузь права, хоча неодноразово видавалися законод. акти, що регулювали окр. аспекти торг, діяльності та правового статусу купців (напр., Торг, статут 1653, Новоторг. статут 1667, який у 1755 був замінений Мит. статутом). На поч. 20 ст. торг, діяльність у Рос. імперії регулювалася нормами Зводу цив. законів, а також відповід. приписами Торг, статуту, Статуту про промисловість, Кред. статуту, Статуту торг, судочинства та ін., які здебільшого мали публічно-прав. характер.

Після Жовт. революції 1917 на підтримку політики непу ідея створення Т. (к.) п. як окр. галузі права відродилася на теренах СРСР через відсутність необхід. прав, регулювання засобами цив. права. У 1923 Мала рада нар. комісарів РРФСР прийняла рішення про розробку прав, регулювання торгівлі, яке передбачалося закріпити єдиним зводом прав, норм, що згодом мав бути включений до Цив. кодексу. На підставі цього рішення комітет з внутр. торгівлі при Раді праці та оборони спільно з Нарком'юстом підготував проект Торг, зводу СРСР, який відображав багатоукладність економіки періоду непу і був спробою пристосувати діючі в деяких зх. країнах інститути торг, права до умов СРСР. Проект Торг, зводу не дістав законодавчого закріплення, але деякі його частини були видані у формі декретів СРСР та РРФСР.

Зміст і характер сучасного Т. (к.) п. сформувалися відповідно до особливостей предмета регулювання (торг, діяльність і торг, відносини) та специфіч. мети регулювання — забезпечення швидкого і надійного переміщення товарів від виробника до споживача, тобто забезпечення ефективності торг, обігу. За сучасних екон. відносин Т. (к.) п. своїм регулюванням охоплює майже всі види екон. діяльності та комерційних відносин, які мають на меті одержання прибутку. Однак це не означає, що Т. (к.) п. поступово перетворюється на господарське право, оскільки: 1) останнє традиційно вважається комплексною галуззю, яка перебуває на межі приват, і публічного права, а Т. (к.) п. зберігає свою приватну природу; 2) регулювання нормами торг, права не охоплює увесь цикл екон. процесу.

До гол. інститутів сучасного Т. (к.) п. належать: прав, статус комерсантів, прав, статус торг, товариств, юрид. значення торг, реєстрації, особливості ведення торг, документації і звітності та їх юрид. сила; торг, представництво і посередництво; торг, договори; основи торг, мореплавства тощо. Джерелами Т. (к.) п. у різних країнах визнаються закон і звичай, який у Франції та Німеччині має силу закону (див. Звичаєве право). ЦивК України 2003 (ст. 7) також запроваджено поняття звичаю ділового обороту як джерела цивільного права. В Україні Т. (к.) п. існує як галузь зак-ва, наук, і навч. дисципліна. Місце Т. (к.) п. у прав, системі України визначається тісним взаємозв'язком з цив. та госп. правом. Правовідносини, що виникають у торг, обігу, є водночас складовою цив. і госп. обігу. Осн. джерелами Т. (к.) п. в Україні є відповідні норми ЦивК України, Господарського кодексу України, КТМ України, Закони України «Про захист прав споживачів» (1991), «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (1995), «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (1996), «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» (1997), пост. КМ України «Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення» від 8.II 1995, відповідні правила торгівлі та ін. нормат.-прав. акти у цій сфері.

Див. також Комерсант, Комерційна діяльність, Комерційне право, Купецтво, Підприємницьке право.

Літ.: Гордон В. М. Дух законов торговых. X., 1924; Його ж. Система сов. торг, права. X., 1927; Жамен С, Ла-кур Л. Торг, право. М., 1993; Гражд. и торг, право кап. гос-в. М., 1993; Хавронюк Н. И., Мельник Н. И. Законодательство и торговля, ч. 1—3. К., 1997; Коммерч. право, ч. 1—2. СПб., 1998; Курс междунар. торг. права. Минск, 1999; Торг. право. X., 1999; Саніахметова Н. Л. Підприєм. право. К., 2001.

С. П. Коломацька, В. П. Нагребельний, І. М. Проценко.

 

Схожі за змістом слова та фрази