Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РЕФЕРЕНДАР
   

РЕФЕРЕНДАР

референдарій (лат.— повідомляти) — 1) У Візантії — посада при константиноп. патріархові. Запроваджена в 6 ст. Р. мав сан диякона, здійснював зв'язок між патріархом та імператором, повідомляв монархові про справи церкви та ін. Через Р. імператорові передавалися на затвердження усі особливо важливі постанови патріарха та церковного собору. Р. мав повноваження церк. судді.

2) У Франкській д-ві (6—8 ст.) — чиновник, що укладав і зберігав акти, які виходили від короля та скріплялися його печаткою.

3) У Середні віки у Ватикані [зокрема, за часів папи Євгенія IV (1431—47)] Р. називали прелата, який у папському апостол, суді приймав прохання віруючих і передавав їх понтифіку. Згодом Р. стали іменувати прелатів, яким доручалося доповідати про справу перед папським апостол, судом.

4) Посада в Польс. королівстві та Вел. князівстві Литовському, введена 1507 королем Сигіз-мундом (Жигмонтом) І. Передбачалися чотири P.: 2 коронні та 2 литовські (в кожних з двох Р. — одна світська і одна дух. особа). Спочатку до обов'язків Р. входило прийняття скарг від приват, осіб і передача їх канцлеру, який у свою чергу передавав їх королю, вел. литовському князю {господарю). Згодом Р. оголошували рішення монархів за поданими скаргами; після утворення референдарського суду входили до його складу.

5) В 19 — на поч. 20 ст. у Німеччині, Австрії, Швейцарії Р. називалися особи, переважно юристи, які після здобуття фахової освіти проходили підготовчу службу при вищих суд. та уряд, установах, після чого складали іспит для призначення на посаду.

6) У Франції: а) великий Р. — до Вел. франц. революції 1789—94 — хранитель королів, печатки; б) у 19 ст. Р. печатки Франції — посад, особа, яка приймала і розглядала прохання щодо натуралізації, внесення виправлень в акти цив. стану, написання прізвищ тощо (посада скасована 1891); в) рефер ендарний радник у сучас. Франції — інспектор фін. контролю.

7) В Італії (після 1946) назва посади працівника в Держ. раді та Держ. контролі (відповідає посаді судді трибуналу або члена апеляц. суду).

С. В. Глухова, Т. І. Бондарук.