- міжнар.-правовий документ, прийнятий ГА ООН 29.Х 1971. Відкрита для підписання у Москві, Лондоні та Вашингтоні 29.ІІІ 1972. Набула чинності 30.VІІІ 1972. Учасниками Конвенції є 73 д-ви, у т. ч. Україна (28.ІХ 1973). У 1976 права та обов'язки за Конвенцією перебрало на себе Європейське космічне агентство (ЄКА), а в 1991 — Європейська організація супутникового зв 'язку (ЄВТЕЛСАТ). Конвенція — перший міжнар. договір, що спеціально регламентує матеріальну відповідальність суб'єктів міжнар. публічного права за шкоду, заподіяну в результаті діяльності, не забороненої міжнар. правом. Згідно зі ст. І Конвенції, такою шкодою є «позбавлення життя, тілесні ушкодження або інша шкода здоров'ю, знищення чи пошкодження майна держав або фізичних чи юридичних осіб, або майна міжнародних організацій». Відповідальність за шкоду, заподіяну на поверхні Землі або на повітр. судні в польоті, є абс. відповідальністю, тобто не залежить від вини заподіювана шкоди. Відповідальність за шкоду, заподіяну косм. об'єктові або особам та майну на його борту в будь-якому місці, крім поверхні Землі (тобто на стадії польоту чи на небесному тілі), засновується на вині запускаючої держави або осіб, за яких вона відповідає. Відповідальність покладається на запускаючу д-ву, якою за Конвенцією вважається д-ва, що здійснює чи організовує запуск косм. об'єкта, або д-ва, з території або з установок якої запускається косм. об'єкт. Поняттям «космічний об'єкт», згідно з Конвенцією, позначають сам об'єкт, його складові частини, а також засоби його доставки та їх складові частини. Поняття «запуск» включає не лише власне запуск, а й спробу запуску косм. об'єкта. Якщо шкоду завдано в результаті зіткнення косм. об'єктів двох запускаючих країн, вони несуть перед третюю д-вою солідарну відповідальність. Аналогічно вирішується питання відповідальності в разі спільного запуску косм. об'єкта двома або більшою кількістю держав (ст. IV).
У док-ті передбачено також порядок подання претензій про компенсацію за шкоду в різних ситуаціях. Обсяг компенсації визначається «відповідно до міжнародного права і принципів справедливості з тим, щоб забезпечити відшкодування шкоди, яке відновлювало б становище, що існувало б, якби шкоди не було завдано» (ст. XII). У разі виникнення спору заінтересовані сторони за вимогою будь-якої з них (обов'язкова арбітражна процедура) утворюють комісію для розгляду претензій. Документ визначає порядок створення комісій, їх компетенцію та умови діяльності. Конвенція передбачає порядок зміни її та перегляду (ст. XXVI). Конвенція може бути переглянута у будь-який час на прохання третини і за згодою більшості держав — учасниць Конвенції
на спец. конференції.
А. І. Дмитрієв.
