— місто обласного підпорядкування Одес. обл. УРСР. Лежить на правому березі Сухого лиману, за 30 км від Одеси. Залізнична станція, один з найбільших портів Чорного м. (див. Іллічівський морський порт торговельний). З 1978 діє міжнар. поромна переправа, що зв'язала І. з портом Варна (Болгарія). На тер. І. з 2-ї пол. 18 ст. селилися вихідці з України, Росії та Молдавії, з кін. 18 ст.— нім. і грец. колоністи. Поселення наз. Бугові Хутори. Рад. владу встановлено в січні 1918. У 1927 перейменовано на честь В. І. Леніна на Іллічівський, з 1928 — Іллічівка. З 1952 — с-ще міськ. типу. З 1973 І.— місто. У місті — судноремонтний з-д з комплексом контейнерного виробн., ливарним, деревообр. і вуглекислотним цехами; заводи залізобетонних конструкцій, комбінат комунальних підприємств, 2 будинки побуту. 5 заг.-осв. і музична школи, профес.-тех. уч-ще, вечірнє відділення Одес. морехідного уч-ща. Лікарня, численні бази відпочинку; портовий клуб, кінотеатр, інтернаціональний клуб моряків.
|
