Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow економіч-електром arrow ЕЛЕКТРОІНДУКТИВНА ДЕФЕКТОСКОПІЯ
   

ЕЛЕКТРОІНДУКТИВНА ДЕФЕКТОСКОПІЯ

- метод дефектоскопії, що грунтується на збудженні у виробі вихрових струмів і аналізі їхнього електромагнітного поля, яке виникає в місці знаходження дефекту або в місці, де змінюються геометричні і фізико-механічні властивості електропровідного матеріалу. Іноді такий метод наз. струмовихровою або індукційною дефектоскопією. Для електро-індуктивного контролю виріб вміщують в електромагн. поле котушки або кількох котушок, що живляться змінним струмом. Наведені у виробі вихрові струми створюють додаткове електромагн. поле, яке діє на вимірювальну (або збуджувальну) котушку, внаслідок чого виникає додаткова електрорушійна сила, що її вимірюють у процесі контролю. Осн. методи Е. д.: метод вимірювання індукції магн. поля дефекту; динамічний модуляційний метод реєстрації електрорушійної сили; багаточастотний метод і метод гармонічного аналізу. Для Е. д. використовують електроіндуктивні дефектоскопи (мал.), в яких індикаторами є стрілкові або цифрові прилади та електроннопроменеві трубки. Методами Е. д. виявляють дефекти, що порушують суцільність матеріалу (напр., тріщини, плени, розшарування, пористість). Ними визначають також хім. склад і структуру матеріалів, товщину антикорозійних покриттів тощо.

І. П. Білонур.

Електроіндуктивна дефектоскопія

 

Схожі за змістом слова та фрази