(Wilson) Томас Вудро (28.XII 1856, м. Стантон, Вірджинія — З.ІІ 1924, Вашингтон) — політ, і держ. діяч США, доктор філософії з 1886, професор права з 1890. Закін. 1879 Прінстонський ун-т (шт. Нью-Джерсі). У 1890—1902 — професор права в цьому ун-ті, протягом 1902—10 був його ректором. 1910 обраний губернатором штату Нью-Джерсі, а в 1912 — президентом
США від дем. партії. Після закінчення терміну президентства, будучи тяжко хворим, В. відійшов (1921) від політ, діяльності. У часи свого президентства В. провів ряд прогрес, законів: закон про тарифи і прибутковий податок (1913), антитрестівський закон Клейтона (1914), закон Адамсона про 8-годинний роб. день на залізниці (1916) та ін. У міжнар. політиці уряд В. під гаслом «врятування світу для демократії» здійснював інтервенцію у Мексиці, Гаїті, Домініканській Республіці, проводив експансіоніст, політику на Дал. Сході, був одним з ініціаторів і організаторів інтервенції проти рад. Росії у післяжовтневий період. В. — автор нац. програми «Чотирнадцять пунктів», з якою він виступив 8.1 1918. Гол. її тези: кожний народ має право вибирати собі таку владу, під якою хоче бути; малі д-ви мають таке саме право на поважання свого суверенітету і тер. незалежності, як і великі та сильні народи; світ має бути звільнений від будь-якої загрози порушення миру через напад чи неповажання прав народів.
В. обгрунтував потребу Союзу народів як наддерж. установи для сприяння забезпеченню міжнар. миру. На його думку, Ліга Націй мусила б мати ефективніші механізми забезпечення свого авторитету, а також виконання прийнятих нею рішень. В. відкидав засаду політ, «рівноваги сил», пропонуючи замість неї принцип «політичної кооперації». Очолював делегацію США на Паризькій мирній конференції 1919—20, де підтримав несправедливу ідею включення Зх. України до складу Польщі. Основні праці: «Державний лад Сполучених Штатів» (1885), «Держава. Минуле і теперішнє конституційних установ» (1889), «Історія американського народу» (т. 1 — 10, 1918). Лауреат Нобел. премії (1919).
Літ.: Очерки новой и новейшей истории США, т. 1. М., 1960; Фостер У. 3. Очерк полит, истории Америки. М., 1965.
Ю. І. Римаренко.
