(англ. neutron, від лат. neuter — ні той, ні інший), n — електрично нейтральна елементарна частинка з масою спокою mn = 1,6749 ∙ 10 -27 кг, спіном 1/2 і магнітним моментом μn = —1,913 μяд, де μяд— ядерний магнетон. Належить до класу баріонів. Відкрив Н. 1932 Дж. Чед-вік. З Н. і протонів (їхня спільна назва — нуклони) складаються всі атомні ядра (крім ядра легкого ізотопу водню). У вільному стані Н. нестійкий, він розпадається на протон, електрон і антинейтрино з піврозпаду періодом Т 1/2 = (1,01 ± 0,03) ∙ 103 с. Взаємодіючи з атомними ядрами речовини, вільні Н. спричинюють різноманітні ядерні реакції, зокрема радіаційне захоплення Н. і поділ важких ядер. Н. застосовують в атомній енергетиці, нейтронографії, радіоактиваційному аналізі, а також для одержання штучних радіоактивних ізотопів. Античастинкою щодо Н. є антинейтрон, який відрізняється від Н. знаком магн. моменту. Див. також Нейтронна фізика.
|
