Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УПРАВА
   

УПРАВА

— 1) У Рос. імперії викон. орган губ. і повітових земс. установ (земс. зібрань — земська У.) і міських громад, управлінь (міських дум — міська У.). У. безпосередньо відали справами земс. і міського г-ва: завідували капіталами і майном, прод. справами, шляхами, лік. і благод. закладами тощо. Земські У. складалися з голови і 2—6 членів, міські — з міського голови і 2—4 членів (у столицях — до 6). Голови земс. і міської У. обиралися відповідно земс. зібранням і міською думою та затверджувалися на рівні губерній, областей і градоначальств міністром внутр. справ (за винятком Москви і Санкт-Петербурга, в яких міських голів затверджував імператор). У повітових У. і У. ін. міських поселень голову затверджував губернатор. Існувала також У. благочиння (або поліцейська У.) — особливий орган міського поліц. управління, засн. у Росії 1782 за Катерини II. Складалася з городничого (в столицях — з обер-поліцмейстера), поліцмейстера, двох приставів (з цив. і крим. справ) і двох рат-манів, які обиралися з-поміж іменитих громадян міста. До обов'язків У. благочиння належали: нагляд за виконанням законів про паспорти, переслідування таєм. і незакон, товариств, нагляд за моральністю міщан, турбота про благоустрій міст тощо. Вона виконувала і деякі суд. функції: розглядала цив. (при сумі позову до 20 рублів) і дрібні крим. (крадіжка, шахрайство) справи. Надання У. благочиння права на затримання й арешт громадян дозволяло поліції здійснювати пост, нагляд над міським населенням. За Павла І У. благочиння були скасовані, але відновлені Олександром І у різних містах на різних підставах і проіснували до поліцейської реформи 1862 в Росії (за винятком У. благочиння Санкт-Петербурга, що проіснувала до 1877, і Москви — до 1881). В дорев. Росії У. називалися і органи станового управління (купецького, міщанського і ремісничого станів), що відали справами внутр. устрою станів, порядком виконання громад, повинностей тощо. У. утворювалися також в окр. громад, орг-ціях (для завідування госп. справами).

2) Під час нім.-фаш. окупації в Україні (1941— 44) — допоміжні органи у структурі нім. цив. адміністрації з представників місц. населення. Займалися впровадженням «нових порядків» на відповід. території. Структурно У. поділялися на міські, районні та сільські й мали такі осн. відділи: заг. управління, поліцейські, культур, закладів, охорони здоров'я, фінансові та ін.

Літ.: Истор. обзор развития адм.-полиц. учреждений России. СПб., 1885; Нім.-фаш. окупац. режим на Україні: 36. док-тів і мат-лів. К., 1963; Ерошкин Н. П. История гос. учреждений дорев. России. М., 1968.

О. О. Самойленко.

 

Схожі за змістом слова та фрази